Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

1998 р. Храми Чернігова

Східні келії, розташовані з боку абсид собору, називаються «братським корпусом»: у них жила братія – ченці монастиря. Побудований цей корпус близько 1675 р. на кошти В. А. Дунін-Борковського. Видовжений у плані будинок (загальна довжина його 71 м) складається з шести великих кімнат для помешкання монахів розмірами 6,7×6,7 м кожна, між якими розміщені сіни 6,7×3,7 м – це загальноприйняте планування подібних житлових будинків XVII ст. Цегляні стіни мають завелику товщину для одноповерхового будинку – 103 см. Напевно, тоді не було досвіду будівництва кам’яних житлових будинків, адже з каменю будували церкви або оборонні споруди, де така велика товщина стін необхідна. Житлові кімнати перекривають хрестові, а сіни – півциркульні склепіння.

Домінуючим архітекторним елементом фасаду братського корпусу є потрійні вікна житлових приміщень, шість разів повторені на фасаді. Ці вікна об’єднані гарними висячими півколонками з конусоподібними уступчастими завершеннями і карнизами над ними; подібно оформлені й портали дверей у сінях. Площина стіни розбита пілястрами, що відповідають поперечним несучим стінам. Завершує будинок довгий профільований карниз. Пишні архітектурно-декоративні елементи є тільки на головному фасаді корпусу, інші фасади скромні. Цей корпус зберігся найкраще – майже в незмінному стані. Стіни келій зараз пофарбовані в жовтий колір, архітектурні деталі – в білий. Загальне враження від цього будинку з високим із заломом дахом і гарно оформленим фасадом дуже приємне, особливо мальовничий він улітку на фоні зелені дерев.

Будівничі монастиря були добре знайомі з московською архітектурою XVII ст., але тут немає російської «візерунчастості», декор фасадів келій суворий і стриманий, так само відсутні й риси витонченого європейського бароко.

Джерело: Віроцький В.Д. Храми Чернігова. – К.: Техніка, 1998 р., с. 115.