Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба.

Собор св.Спаса

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Спасо-Преображенський собор

Мурований собор закладений чернігівським князем Мстиславом Володимировичем Хоробрим 1033 р.; будівництво завершено 1041 р. Спочатку був хрещато-баневим з п’ятьма банями, восьмистовпним, тринавовим, триапсидним, з нартексом і сходовою вежею з півночі. Протягом ХІ-ХІІ ст. з північного і південного боків добудовано численні каплиці, які не збереглися. Поруйнований 1239 р. монголо-татарами (склепіння і частково – бані). Під час відновлення в середині XVII ст. надбудовано апсиди і зведено барокові верхи. Після пожежі 1750 р. протягом 2-ї половини XVIII ст. виконано найзначніші перебудови: надбудовано сходову вежу і на місці зруйнованої південної хрестильні симетрично до першої вежі зведено другу; фасади потиньковано й побілено; змінено форми бань. 1818 р. за проектом архітектора А.Карташевського перед входами прибудовано тамбури. У кінці XIX ст. позолочено бані й шпилі. У 1798 р. ніжинські різьбярі С.Волощенко та С.Білопольський за проектом архітектора І.Яснигіна виготовили іконостас. Іконописні роботи здійснив борзнянський священик Т.Мізко, а інтер’єр розмалював художник Я.Юринов з помічниками (1820 р.). У кінці XIX ст. під наглядом інженера Д.Савицького проведено капітальний ремонт собору.

Собор розташований в історичному середмісті посеред дитинця. Архітектурна композиція поєднує базилікальну схему західноєвропейського походження з хрещато-баневою візантійською. Отже, інтер’єр собору являє собою контамінацію глибинно-осьового та висотного принципів організації простору. На перетині поздовжньої нави собору з трансептом виділено підбаневий квадрат.

Три пари хрещатих пілонів несуть систему попружних арок і циліндричних склепінь та п’ять бань на світлових підбанниках. Висота до зеніту центральної бані – 30 м. З заходу розміщено нартекс, над ним – хори, на яких збереглися шиферні різьблені плити парапетів. З півночі до нартексу прилягає кругла вежа з крученими сходами на хори.

Фасади оформлено лопатками й нішами. Собор муровано системою ориз тіхшгп з широким використанням на фасадах цегляних орнаментів – меандрів, городків, плетінок.

Домінантою інтер’єру є пишний класицистичний іконостас. Окрім нього, в інтер’єрі збереглися візантійські мармурові колони. Давньоруський живопис в інтер’єрі зберігся незначними фрагментами, а стінопис XIX ст. потребує розкриття.

Пам’ятка є найдавнішою збереженою автентичною будівлею східних слов’ян на території України, Білорусі та Росії. Це унікальний витвір давньоруської архітектури, що справив вирішальний вплив на українську архітектуру 11 – 17 ст.

В.В.Вечерський

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 293.

Вкладені елементи

Головний фасад. Реконструкція станом на 12 ст. (за М.Холостенком)
Головний фасад. Реконструкція станом на 12 ст. (за М.Холостенком)
Головний фасад
Головний фасад
Фрагмент інтер’єру
Фрагмент інтер’єру

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 293

Модифіковано : 28.05.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.