2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Фортеця і печерне місто “Чуфут-Кале”

Укріплене печерне місто розташоване на плато відрогу другого пасма Кримських гір, яке з північного заходу межує з пустирем Бурун-чак, а з південного сходу – з горою Бешик-Тау.

Місто поділяється на дві частини – Старе й Нове. На його території збереглися: південний мур з малою брамою, східний мур з великою брамою та середній мур з брамою й баштою; дюрбе Ненекеджан (Джаніке)-ханум; велика й мала караїмські кенаси; садиба А.Фірковича. Частково залишилися також руїни монетного двору, мечеті, підземні частини інших оборонних, господарських, житлових і культових споруд, завдяки чому перші дослідники дали пам’ятці дещо неточну назву – “печерне місто”. Окрім цього, збереглися рови, вирубані в скелі перед середнім та східним мурами.

Первісне населення міста, заснованого у VIII-IX ст. (інші варіанти датування – Х-ХІ ст.), становили алани-християни. Після захоплення міста татарською ордою Ногая (1299 р.) виникла назва Кирк-Ор (Кирк-Єр, Кирк-Кор і т. п.) – “сорок укріплень”. Нове місто заснували у XIV ст. караїми. Спочатку це був торговельно-ремісничий посад, де у 14-16 ст. збудували велику кенасу, східний фортечний мур з великою брамою, баштами та ін. Водночас Старе місто слугувало резиденцією кримських ханів. До початку XVI ст. тут спорудили мури з південною брамою, монетний двір та мечеть, дюрбе Ненекеджан (Джаніке)-ханум тощо.

Назва “Чуфут-Кале” виникла після перенесення столиці Кримського ханства до Бахчисарая: спочатку в 1610 – 1669 рр. – “кале” (“фортеця”), а після 1669 р. за релігійною належністю тюркомовних караїмів з’явився додаток “чуфут” (“іудейська”). У XVI ст. в місті налічувалося до 5000 мешканців і до 400 будинків. У XVIII ст. караїми побудували малу кенасу і першу в Криму друкарню. Після приєднання Криму до Російської імперії (1783 р.) і втрати фортецею оборонного значення її мешканці поступово переселилися в передмістя Бахчисарая і в 1860-х роках Старе й Нове міста спустошилися. Одним з останніх мешканців був видатний вітчизняний гебраїст, історик і археолог А.Фіркович (1786-1874 рр.), садиба якого збереглася донині.

3 1960-х років ведуться роботи з консервації й реставрації комплексу, який введено до складу створеного в 1990 р. Бахчисарайського історико-архітектурного заповідника.

Територія міста має вигляд неправильного видовженого чотирикутника загальною площею до 19 га. Його поздовжня вісь зорієнтована на південний схід. З півдня й зі сходу місто оточують мури з баштами. Середній мур з брамою перетинає місто в меридіональному напрямку й поділяє його на Старе (на схід від муру) й Нове. Розпланування старої частини тяжіє до променеподібного, з основними поздовжніми вулицями та нерегулярною мережею поперечних провулків. Основою розпланувальної мережі Нового міста є Головна вулиця, яку перетинають поперечні вулички.

Укріплене місто Чуфут-Кале є унікальним витвором містобудування, архітектури та фортифікаційного мистецтва Криму.

О.І.Тищенко

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 52 – 53