Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань.

Собор Успіння

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Собор Успіння богородиці

Собор закладено 1671 р. й освячено після 1721 р. Будівництвом керував невідомий на ім’я архітектор з Києва. У 1748 р. деякі перебудови здійснив І.Погарський. Можливо, тоді ж собор, що первісне був споруджений тридільним і триверхим, став хрещатим п’ятибаневим. У 1767 р. під південну й північну попружні арки, які дали тріщини, підвели стовпи, зміцнили стіни вівтаря й прибудували південний і північний тамбури. У 1820 р. з заходу прибудовано двоярусну дзвіницю та критий перехід до неї, змінено форми верхів.

Мурований п’ятибаневий собор, що розташований на високому пагорбі придеснянського плато в історичному середмісті, домінує в навколишній забудові й ландшафті. Споруда – дев’ятидільна, хрещата. Гранчасті рамена архітектурного хреста несуть бані на восьмигранних підбанниках. У масивної центральної бані – циліндричний підбанник. Квадратні в плані приміщення, що розташовані між раменами, знижені відносно основних об’ємів, підкреслюючи цим загальну ієрархічність пірамідальної композиції. Як і в більшості типологічне подібних храмів українського Відродження і бароко, у собору Успіння Богородиці немає чолового та другорядних фасадів. Він розрахований на круговий огляд і сприймається як центричний храм.

Ребра граней акцентовані пілястрами, а високі видовжені вікна – наличниками з півколонками й трикутними сандриками. Стіни увінчує енергійно профільований розкріпований карниз.

В інтер’єрі простір кожної основної дільниці висотно розкритий до зеніту бань (висота центральної бані – 28 м). Завдяки високим попружним аркам зі стрілчастими обрисами досягнуто єдності внутрішнього простору. Центральна баня спирається на попружні арки та трикутні пандативи, бічні грані – на зрізані зімкнені восьмигранні склепіння. Приміщення між раменами перекриті зімкненими склепіннями. У західному компартименті (бабинці) є хори, на які ведуть сходи в товщі північної стіни.

В інтер’єрі збереглися фрагменти іконостаса 1-ї половини XVIII ст.: царські врата, ікони “Спас”, “Богородиця”, “Покров Богородиці”, ‘”Трійця”.

Собор мурований з цегли на вапняному розчині, потинькований і побілений. Дахи укриті покрівельною сталлю по дерев’яних кроквах і кружалах.

В.В.Вечерський

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 304.

Вкладені елементи

Загальний вигляд
Загальний вигляд

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 60

Модифіковано : 28.05.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.