Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації.

Собор Успіння

1968 р. По Україні

Від монастиря найкраще пройти берегом Десни. З-під монастирських мурів відкриваються неозорі краєвиди на «зачаровану Десну», що вільно стелеться то світло-блакитною, то темно-муаровою стрічкою серед сіро-зелених лук, облямованих на обрії темно-синіми дібровами. В другий бік відкривається вид на місто, яке піднімається уступами по високих пагорбах з білим силуетом Успенського собору на вершині.

Успенський собор почали будувати в кінці XVII ст., але в зв’язку з будівництвом Петербурга цар Петро І видав указ, яким забороняв кам’яне будівництво по всій країні. Роботи відновились лише в 1721 р., після зняття заборони. Планом і архітектурою цей собор повторює тип храму, відомий нам по Катерининській церкві в Чернігові. Особливо виділяється висотою і масами центральна баня, тому масив Успенського храму монументальні-ший, рух мас енергійніший, а пірамідальність окреслена виразніше. Єдність матеріалу і конструкції з такою ж послідовністю виступає і в інтер’єрі: навіть нерівності рядів цегляного мурування нагадують дерев’яні рублені стіни.

Головною окрасою інтер’єра був іконостас, від якого збереглося кілька визначних ікон; серед них Спас і Богородиця, виконані в широкій монументальній манері, з яскравим декоративним колоритом, належать до найкращих зразків українського живопису XVII ст.

Поширення гуманістичних ідей привело до того, що в мистецтві дедалі більше з’являється ікон, в яких одночасно виступають божественні й реальні персонажі. Такою іконою на Україні є «Покрова». Вона приваблювала тим, що богоматір малювали серед натовпу, який шукав у неї захисту. В Новгороді-Сіверському було кілька ікон такого типу. Одна з них знаходиться зараз в Успенському соборі. На ній намальовані ктитори і благодійники храму – цар з царицею, гетьман Полуботок з дружиною, полковники і сотники з дружинами та інші «вельможні граждани». Зміст ікони найкраще передає вірш-молитва, звернута до богородиці:

А бись люд свій покрила роспростерши шати…

…Князій укріпи, воїнам предивним

Гетьманом паном даруй теж звитяжство перемоги вскорі.

Інколи в храмах вміщували звичайні портрети, наприклад, новгород-сіверського сотника, а пізніше стародубського полковника Лук’яна Журавки та його дружини. Художник підкреслює їх високе суспільне становище і досягає великої схожості, – правда, ще не проникаючи у внутрішній духовний світ зображуваних осіб.

Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 116 – 118.

Вкладені елементи

Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 122.
Успенська церква в Новгороді-Сіверському. Поч. 18 ст.
Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 125.
«Покрова». Деталь ікони з Успенської церкви в Новгороді-Сіверському. 1720-і рр.

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 268

Модифіковано : 28.05.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.