Раковицький цвинтар, українські поховання
На Раковицькому цвинтарі виявлено наступні українські (пов'язані з українцями) поховання:
• отець Фавстин Ганниткевич, парох і декан в Межиріччі (Międzyrzec Podlaski)– біженець з Холмщини (помер 18.04.1893, поховання знаходиться в полі Gb, poludnie; 50.074906, 19.955292);
Поховання отця Фавстина Ганниткевича, греко-католицького пароха і декана в Межиріччі – біженця з Холмщини. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.
Поховання греко-католицьких священиків Терликевичів – біженців з Холмщини. Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.
• отці Григорій (12.03.1802-03.08.1879) і Йосип (28.08.1830-12.05.1878) Терлікевичі – греко-католицькі капелани Холмської дієцезії, підписані як "Жертви схизматицької Москви". Григорій Терлікевич (Terlikiewicz Grzegorz, 1802-1879) народився у с. Груд на Підляшші, закінчив Духовну семінарію в Холмі, арештований та ув’язнений у в’язниці в Седльцях за опір проти розпоряджень російської влади, осуджений на висилку до Сибіру, після пом’якшення вироку змушений до виїзду з родиною до Галичини. Йосафат Терлікевич (Terlikiewicz Józef, 1830-1878) народився та мешкав у с. Груд. Студент семінарії в Холмі та головної семінарії в Варшаві. Разом з ним похований його син Станіслав. Поховання знаходиться: поле IIA, західний ряд, місце зліва від Wilczków, 50.074390, 19.952144;
Поховання Григорія (12.03.1802-03.08.1879) та Йосипа (28.08.1830-12.05.1878) Терлікевичів – греко-католицьких капеланів Холмської дієцезії, підписане як "Жертви схизматицької Москви" – пам'ятка ліквідації греко-катлицької церкви на Холмщині та Підляшші. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.
• отець Маріан Росинський (Marian Rosiński (1828-1898) – геко-католицький настоятель, емігрант з Холмщини – поле U;
• Людвіг Сембратович – українець, маршал-лейтенант австрійської армії (Sembratowicz Ludwik, близько 1837-1891), поле 4, 50.074825, 19.955004);
Поховання Людвіга Сембратовича. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.
Поховання Людвіга Сембратовича. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.
• Василь Старосольський – брат Володимира Старосольського, помер 1914 р.;
• Альбін Лев Долинський (Albin Leon Dolinski) – старший комісар будови цісарсько-королівських залізниць, 09.01.1839-5.05.1903 р. (поховання з греко-католицьким хрестом на дошці з іменем та підписом Вечная память);
• Родина Черлюнчакевичів – поховання у родинному гробівці. З цієї родини походив о. Йосип Черлюнчакевич (1829-1911)- настоятель греко-католицької парафії Воздвиження у Кракові;
• Ян Матейко – приязний українцям художник (50.074644, 19.951765);
Поховання Яна Матейка на Раковицькому цвинтарі в Кракові. Фото 2021 р.
• Микола Зиблікевич – українець мер Кракова (50.075032, 19.952618);
• отець Петро Рогала Левицький. Інскрипція: "отець Петро Рогала Левицький. Почетний крилошанин. Настоятель греко-католицької парафії св. Норберта в Кракові. 1847-09.01.1914 р. Б.П." (50.073807, 19.950491);
Нагробок Петра Рогали Левицького. Інскрипція: отець Петро Рогала Левицький. Почетний крилошанин. Настоятель парафії св. Норберта в Кракові. 1847-09.01.1914 р. Б.П. Раковицький цвинтар. Фото І. Парнікози, 2021 р.
• Олександр Таневський (Taniewski Aleksander Tetera, 1833-1904), підполковник російської армії, керівник відділу в повстанні 1863/4, поле 24, родинний гробівець (50.074144, 19.952204);
Поховання Олександра Таневського. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.
• Лев Лаврисевич (Laurysiewicz Leon, 1798-1854), греко-католицький священик, професор та ректор Ягеллонського університету, голова Краківського наукового товариства, поле H. (поховання не зберіглося);
• Еміліян Сеневич (Sieniewiecz Emilian, ok. 1833-1909) – греко-католицький священник, в'язень і вигнанець з Польського королівства, псаломщик та сповідник при Маріацькому костелі, поле Ra, гробівець ветеранів повстання 1863 р. (50.074022, 19.954845);
Поховання Еміліяна Сеневича. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.
Поховання Еміліяна Сеневича. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.
• Йосип Василько (Wassilko Józef) 1844-1896, архітектор та інженер, керівник будови головного залізничного вокзалу в Кракові, поле VII. (50.074491, 19.952101);
• Поховання капелана цісарсько-королівського війська, о. Івана (прізвище збите), помер 5.07.1913 р. поле V (50.073807, 19.950491);
Поховання військового священика о. Івана. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.
Поховання військового священика о. Івана. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.
• Мирон Вахнянин – один із засновників Українського лікарського товариства (1910 р.), викладача на медичнім факультеті таємного Українського Університету у Львові, автора наукових праць з галузі медицини. Поле – Hd, ряд PŁD, поховання ZACH-NAR (50.073903, 19.956049);
Поховання Мирона Вахнянина. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.
• Юліуш Коссак – українець-греко-католик, відомий художник (поле XIIB, ряд płn, місце: po lewej Wędrychowskich, 50.074756, 19.951170);
Поховання Юліуша Коссака. Раковицький цвинтар, Краків. Фото 2021 р.
• отець Іван Борсук (1842-1909)- настоятель греко-католицької парафії Воздвиження у Кракові протягом 25 років, почесний крилошанин Перемишльської капітули. Разом з ним поховано жінок: Міхаліну Міхулову – дружину о. Борсука, Юзефу Міхулувну та Олександру Лепку – дружину Богдана Лепкого (1877-1937), 50.074480, 19.953854 – нажаль, нагробок пошкоджений – впав хрест і потребує ремонту;
Поховання Івана Борсука (1842-1909) – настоятеля греко-католицької парафії Воздвиження у Кракові протягом 25 років, почесного крилошанина Перемишльської капітули. Раковицький цвинтар. Фото І. Парнікози, 2021 р.
• Микола Чижевський (1890–1954), командир артилерії 3-ої Залізної стрілецької дивізії Армії УНР, лицар ордену Залізного хреста, після війни професор Гірничо-Металургійної академії у Кракові (поле XXXVII, ряд 4, поховання 9, 50.076448, 19.955383);
Поховання Миколи Чижевського. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.
• Олександр Доценко (1897–1941), генерального ад’ютанта Головного отамана військ УНР Симона Петлюри, історика, публіциста (поле XXXVІІІ, ряд північний, поховання 2, 50.076132°, 19.954807°);
Могила Олександра Доценка, Раковицький цвинтар, Краків. Фото Івана Парнікози,2023 р.
• Микола Дубовицький (1903–1985), хорунжий Армії УНР, пізніше професор Гірничо-Металургійної академії у Кракові (поле XXXV, ряд західний, поховання 2, 50.076268, 19.956279);
Поховання Миколи Дубовицького. Раковицький цвинтар, Краків. Фото 2021 р.
• Юрій Корогода (1900–1992), хорунжий Армії УНР, згодом професор вищих рільничих шкіл у Вроцлаві та Любліні, член Польської академії наук (він похований разом зі своєю дружиною Марією Новацькою Корогода (1914-2009): поле: IIA, ряд західний, з права від поховання Zabłockich, 50.074116, 19.951930);
Поховання Юрія Корогоди. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.
• Іван Руденко (1896–1938), офіцер 5-ої Херсонської дивізії Армії УНР;
• Мартин Волков (1892–1972), старшина Армії УНР, згодом вчитель, священик, депутат Сейму ІІ РП;
Могила Осипа Назарука, за Wikipedia
• Осип Назарук (01.01.1883 – 29.03.1940), міністр УНР, поле XXXIV, західний ряд, поховання 25, координати поховання ;
• Йосип Білевич (09.10.1866 – 15.10.1942) – генерал-хорунжий Армії УНР, лицар Хреста Симона Петлюри (поле LXXV, ряд 13, поховання 11, 50.077159, 19.949941, похований разом з Тетяною Рубою 1913-1963);
Поховання Йосипа Білевича. Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.
• Андріан Марущенко-Богдановський (17.08.1897 – 11.11. 1941 р.), полковник Армії УНР, інженер-металург, похований разом з Кароліною Богданівською, інженер, інспектор шкіл, померла 31.12.1984 р. у віці 87 років (поле LXXIII, ряд 27, місце 9, 50.076158, 19.953054);
Поховання Андріана Марущенко-Богдановського. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.
• Дмитро Переверзів (31.01.1868 – 27.10.1928) – полковник, начальник постачання 1-ї Запорізької бригади 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР (поле 3, ряд південний, місце 12);
• Олекса Чалий (1896 – 1929) – козак Армії УНР;
• Новосільський Степан (Новосельський Стефан 1884-1966) – козак Армії УНР, батько Юрія Новосільського ;
Пам’ятник-могила українців, що померли в таборі для полонених у Домб’є, (50.076936, 19.948835);
Пам'ятник на могилі жертв табору в Домб'є. Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.
• Іван Владиславович Слєщинський – доктор математичних наук, член-кореспондент Краківської академії наук.
• Богдан Лепкий (поле XXXIV, південний ряд, гробниця Szajdzieckich, 50.075486, 19.955883). Письменник у гробниці свого товариша Ігнатія Шайдзіцького. На надгробку є напис українською мовою «Богдан Лепкий поет» і встановлений у 1972 р. барельєф письменника (скульптор Григорій Пецух);
Могила Богдана Лепкого на Раковицькому цвинтарі у Кракові. Фото Володимир Держко
• Степан Смаль-Стоцький, (поле XXXIV, ряд – płd, поховання 7, 50.075488, 19.955867);
Могила Степана Смаль-Стоцького у Кракові (Раковицький цвинтар, гробівець Смаль-Стоцьких). Фото Bircznin
• Новосільський Юрій (Єжи Новосельський), поле LXIXPASB, ряд, 1, поховання 12 (50.075298, 19.956018);
Поховання Юрія Новосільського, Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.
• Євген Барвінський – український і польський історик, архівіст, бібліограф, юрист, видавець;
• Теодозій Сташко – голова української студентської громади 1934/35 рр. (помер 27.03.1939 р., поле XXXVIII, ряд – płd, поховання 16, 50.075979, 19.954484);
Поховання Теодозія Сташка. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.
• Степан Томашівський (поле Вb, східний ряд місце з-права від Anna Deji, 50.072964, 19.954140);
Поховання Степана Томашівського. Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.
• Лев Ґец (1896-1971) – український художник, творець і багаторічний директор музею Лемківщини в Сяноці (1931-1944), вояк Легіону Українських січових стрільців і Української Галицької армії. Похований разом з дружиною Анною Ґец, уродженою Меканюк (1912-2001), поле 69а, 4 ряд, правий бік (50.075852, 19.947850);
Поховання Лева Ґеца. Краків. Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.
• Ольга Лясківська (27.08.1906 – 27.02.1983, багаторічний діяч УСКТ в Ельблонгу, вчителька української мови, поле LXXIII, ряд 8, поховання 14, похована разом з Владиславом Лясковським, Катериною Лясківською, Леоном Лясківським та Ядвігою Пастушак, 50.076463, 19.952473); поруч з похованням Лясківської знаходиться поховання з греко-католицьким хрестом та підписом "Okulicz Kozaryn";
Поховання Ольги Лясківської на Раковицькому цвинтарі в Кракові. Фото 2021 р.
• Олег Чижевський – син Миколи Чижевського (1930-1971) видатний фізик та спелеолог, поле PAS 84, ряд 18, поховання 2 (50.076134, 19.955703);
Поховання Олега Чижевського. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.
• Марія Ярема (1908-1958) – польська художниця українського походження, скульпторка та декораторка, відома особистість польського авангарду (За її дизайном виконано фонтан фортепіано Шопена на Плантах) – поле LXIV, ряд 21, поховання 2;
• Йосип Голинський (Józef Hołyński, 1899-31.08.1972). Діяч української греко-католицької спільноти, боєць УГА, випускник торгівельної академії у Львові, від 1923 р. вчитель у Рівному, 1925-27 рр. – професор торгівельної школи у Влоцлавку, потім працював у Львові та Чорткові. Під час окупації перебував у Кракові та працював в УДК, з 1941 р. візитатор українських професійних шкіл в краківському дистрикті і Ряшівщині, організатор української освіти. Поховання в полі VII, ряд 7 місце 6;
• На кладовищі поховано також Гуків (родинний гробівець), Сас Новосільських, Шеперовичів-Медведів, Василя та Франтишку Римарів та ін. українців.
• Поховання жертв Явожна. В 2019 р. Євген Місило ідентифікував розміщення поховань українців-в’язнів концтабору Явожно, які були визнані особливо небезпечними і розстріляні в краківській в’язниці Монтелюпіх. Знайдено могили 49 страчених на Раковицькому цвинтарі і на військовому цвинтарі .
Хоча відомі усі місця поховання тіл осіб, страчених у в’язниці Монтелюпіх, самі могили, окрім однієї, не збереглися. У зв’язку з тим, що їх утримання не оплачувалося, після того, як збіг передбачений законом термін, тобто 20 років, були здебільшого виділені для поховання інших осіб, мешканців Кракова. Частина – ще у 60–70-х роках. Деякі проіснували до 2009 р. Однак, як запевняє адміністрація цвинтаря, останки в’язнів табору в більшості не були усунуті з могил і вони повинні знаходитися там надалі, під новими похованнями.
Тільки у трьох встановлених Є. Мисило досі випадках (Василь Бушкевич, Стефан Лісєчко і Антоній Войтко), останки було ексгумовано і перенесено до новозбудованої крипти на полі ХХІХ. Вона знаходиться під самим цвинтарним муром від південної сторони, відразу поруч із ремонтованим цвинтарем полеглих у Першій світовій війні (50.074382, 19.947199). В цій «братській», безіменній могилі з написом «Пам’яті тих, що відійшли», спочивають також останки інших ексгумованих осіб.
Безіменна могила з написом «Пам’яті тих, що відійшли», де спочивають ексгумовані рештки розстріляних в Монтелюпіх українців. Краків. Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.
До сьогодні вціліла могила 4 в’язнів Явожна розстріляних на Монтелюпіх 6 серпня 1947 р.: поле LXXV – ряд 11 – поховання 16: Іван Дубик (Dubik Jan), отець Івана і Катерини, народжений 20.01.1901 р. в Кречкові, Перемишльський повіт; Дзівік Роман (Dziwik Roman), сина Івана і Марії, народився 12.01.1911 р. у Володжу, пов. Бжозів; Котларчик Микола (Kotlarczyk Mikołaj), син Павла і Софії, народжений 6.05.1924 р. в Гронжовій, Перемишльський повіт; Мачишин Микола (Maczyszyn Mikołaj), син Семена та Ядвиги, народжений 6.12.1911 р. в Гронжовій. Усі розстріляні в в’язниці Монтелюпіх: 6.08.1947 р. Дата поховання: 7.08.1947 р. координати поховання 50.077219, 19.949978.
Могила 4 в’язнів Явожна розстріляних на Монтелюпіх 6 серпня 1947 р. Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.
• Кароль Пьотрович. Увагу привертає знайдене Артуром Мельником поховання Юліана Березницького (Bereźnicki Julian, ok. 1850-1901), міського ардного, директора Powszechnej Kasy Oszczędności у Кракові, поле VIII, гробівець Березницьких (50.074703, 19.952362). На нагробку зазначено також доктора Кароля Пьотровича – директора бібліотеки польської академії уміння у 1901-1940 рр., який був в'язнем у Старобільську (Луганщина) та розстріляний по катинському списку в Харкові та, імовірно, похований в П'ятихатках під Харковом.
Гробівець Березницьких з символічним похованням Кароля Пьотровича. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.
• Волинський монумент (50.073117, 19.951133).
Джерела:
Kolańczuk А. Ukraińscy emigranci polityczni w życiu naukowym, kulturalnym, społecznym i gospodarczym Drugiej Rzeczypospolitej / Południowo-Wschodni Instytut Naukowy w Przemyślu. Przemyśl, 2017. 396 s.
Parafia grekokatolicka w Krakowe. Przeszłość i teraźniejszość. 2018 -73 c. oraz foto
Підготував Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».
«Матеріали дозволено використовувати на умовах GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons із зазначенням автора / розповсюдження на тих самих умовах»