Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Раковицький цвинтар, українські поховання

На Раковицькому цвинтарі виявлено наступні українські (пов'язані з українцями) поховання:

отець Фавстин Ганниткевич, парох і декан в Межиріччі (Międzyrzec Podlaski)– біженець з Холмщини (помер 18.04.1893, поховання знаходиться в полі Gb, poludnie; 50.074906, 19.955292);

Поховання отця Фавстина Ганниткевича, греко-католицького пароха і декана в Межиріччі  – біженця з Холмщини. Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.
Поховання отця Фавстина Ганниткевича, греко-католицького пароха і декана в Межиріччі  – біженця з Холмщини. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.

Terlykiewiczy-2021-krakow-parnikoza.jpg
Поховання греко-католицьких священиків Терликевичів – біженців з Холмщини. Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.

отці Григорій (12.03.1802-03.08.1879) і Йосип (28.08.1830-12.05.1878) Терлікевичі – греко-католицькі капелани Холмської дієцезії, підписані як "Жертви схизматицької Москви". Григорій Терлікевич (Terlikiewicz Grzegorz, 1802-1879) народився у с. Груд на Підляшші, закінчив Духовну семінарію в Холмі, арештований та ув’язнений у в’язниці в Седльцях за опір проти розпоряджень російської влади, осуджений на висилку до Сибіру, після пом’якшення вироку змушений до виїзду з родиною до Галичини. Йосафат Терлікевич (Terlikiewicz Józef, 1830-1878) народився та мешкав у с. Груд. Студент семінарії в Холмі та головної семінарії в Варшаві. Разом з ним похований його син Станіслав. Поховання знаходиться: поле IIA, західний ряд, місце зліва від Wilczków, 50.074390, 19.952144;

Поховання Григорія (12.03.1802-03.08.1879) та Йосипа (28.08.1830-12.05.1878) Терлікевичів – греко-католицьких капеланів Холмської дієцезії, підписане як "Жертви схизматицької Москви" - пам'ятка ліквідації греко-катлицької церкви на Холмщині та Підляшші. Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.
Поховання Григорія (12.03.1802-03.08.1879) та Йосипа (28.08.1830-12.05.1878) Терлікевичів – греко-католицьких капеланів Холмської дієцезії, підписане як "Жертви схизматицької Москви" – пам'ятка ліквідації греко-катлицької церкви на Холмщині та Підляшші. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.

отець Маріан Росинський (Marian Rosiński (1828-1898) – геко-католицький настоятель, емігрант з Холмщини – поле U;

Людвіг Сембратович – українець, маршал-лейтенант австрійської армії (Sembratowicz Ludwik, близько 1837-1891), поле 4, 50.074825, 19.955004);

Siembratowicz-krakiv-parnikoza-2021.jpg
Поховання Людвіга Сембратовича. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.

Ludwig-sembratowicz-2021-parnikoza-1.jpg
Поховання Людвіга Сембратовича. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.

Василь Старосольський – брат Володимира Старосольського, помер 1914 р.;

Альбін Лев Долинський (Albin Leon Dolinski) – старший комісар будови цісарсько-королівських залізниць, 09.01.1839-5.05.1903 р. (поховання з греко-католицьким хрестом на дошці з іменем та підписом Вечная память);

Родина Черлюнчакевичів – поховання у родинному гробівці. З цієї родини походив о. Йосип Черлюнчакевич (1829-1911)- настоятель греко-католицької парафії Воздвиження у Кракові;

Ян Матейко – приязний українцям хужожник (50.074644, 19.951765);

Поховання Яна Матейка на Раковицькому цвинтарі в Кракові. Фото 2021 р.
Поховання Яна Матейка на Раковицькому цвинтарі в Кракові. Фото 2021 р.

Микола Зиблікевич – українець мер Кракова (50.075032, 19.952618);

отець Петро Рогала Левицький. Інскрипція: "отець Петро Рогала Левицький. Почетний крилошанин. Настоятель греко-католицької парафії св. Норберта в Кракові. 1847-09.01.1914 р. Б.П." (50.073807, 19.950491);

Rogala-lewicki-krakow-parnikoza-2021.jpg
Нагробок Петра Рогали Левицького. Інскрипція: отець Петро Рогала Левицький. Почетний крилошанин. Настоятель парафії св. Норберта в Кракові. 1847-09.01.1914 р. Б.П. Раковицький цвинтар. Фото І. Парнікози, 2021 р.

Олександр Таневський (Taniewski Aleksander Tetera, 1833-1904), підполковник російської армії, керівник відділу в повстанні 1863/4, поле 24, родинний гробівець (50.074144, 19.952204);

Поховання Олександра Таневського. Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.
Поховання Олександра Таневського. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.

Лев Лаврисевич (Laurysiewicz Leon, 1798-1854), греко-католицький священик, професор та ректор Ягеллонського університету, голова Краківського наукового товариства, поле H. (поховання не зберіглося);

Еміліян Сеневич (Sieniewiecz Emilian, ok. 1833-1909) – греко-католицький священник, в'язень і вигнанець з Польського королівства, псаломщик та сповідник при Маріацькому костелі, поле Ra, гробівець ветеранів повстання 1863 р. (50.074022, 19.954845);

Emilian-sieniewicz-2021-karkiv-parnikoza.jpg
Поховання Еміліяна Сеневича. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.

Emilian-seniewicz-2021-parnikoza-1.jpg
Поховання Еміліяна Сеневича. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.

Йосип Василько (Wassilko Józef) 1844-1896, архітектор та інженер, керівник будови головного залізничного вокзалу в Кракові, поле VII. (50.074491, 19.952101);

Поховання капелана цісарсько-королівського війська, о. Івана (прізвище збите), помер 5.07.1913 р. поле V (50.073807, 19.950491);

Vijskowy-sviaszennyk-krakow-2021-parnikoza.jpg
Поховання військового священика о. Івана. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.

Otec-ivan-krakow-2021.jpg
Поховання військового священика о. Івана. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.

Мирон Вахнянин – один із засновників Українського лікарського товариства (1910 р.), викладача на медичнім факультеті таємного Українського Університету у Львові, автора наукових праць з галузі медицини. Поле – Hd, ряд PŁD, поховання ZACH-NAR (50.073903, 19.956049);

Myron-wachninyn-2021-krakow-parnikoza.jpg
Поховання Мирона Вахнянина. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.

Юліуш Коссак – українець-греко-католик, відомий художник (поле XIIB, ряд płn, місце: po lewej Wędrychowskich, 50.074756, 19.951170);

Поховання Юліуша Коссака. Раковицький цвинтар, Краків. Фото І. Парнікози, 2021 р.
Поховання Юліуша Коссака. Раковицький цвинтар, Краків. Фото 2021 р.

отець Іван Борсук (1842-1909)- настоятель греко-католицької парафії Воздвиження у Кракові протягом 25 років, почесний крилошанин Перемишльської капітули. Разом з ним поховано жінок: Міхаліну Міхулову – дружину о. Борсука, Юзефу Міхулувну та Олександру Лепку – дружину Богдана Лепкого (1877-1937), 50.074480, 19.953854 – нажаль, нагробок пошкоджений – впав хрест і потребує ремонту;

Поховання Івана Борсука (1842-1909) – настоятеля греко-католицької парафії Воздвиження у Кракові протягом 25 років, почесного крилошанина Перемишльської капітули. Фото 2021 р.
Поховання Івана Борсука (1842-1909) – настоятеля греко-католицької парафії Воздвиження у Кракові протягом 25 років, почесного крилошанина Перемишльської капітули. Раковицький цвинтар. Фото І. Парнікози, 2021 р.

Микола Чижевський (1890–1954), командир артилерії 3-ої Залізної стрілецької дивізії Армії УНР, лицар ордену Залізного хреста, після війни професор Гірничо-Металургійної академії у Кракові (поле XXXVII, ряд 4, поховання 9, 50.076448, 19.955383);

Поховання Миколи Чижевського. Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.
Поховання Миколи Чижевського. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.

Олександр Доценко (1897–1941), генерального ад’ютанта Головного отамана військ УНР Симона Петлюри, історика, публіциста;

Микола Дубовицький (1903–1985), хорунжий Армії УНР, пізніше професор Гірничо-Металургійної академії у Кракові (поле XXXV, ряд західний, поховання 2, 50.076268, 19.956279);

Поховання Миколи Дубовицького. Раковицький цвинтар, Краків. Фото 2021 р.
Поховання Миколи Дубовицького. Раковицький цвинтар, Краків. Фото 2021 р.

Юрій Корогода (1900–1992), хорунжий Армії УНР, згодом професор вищих рільничих шкіл у Вроцлаві та Любліні, член Польської академії наук (він похований разом зі своєю дружиною Марією Новацькою Корогода (1914-2009): поле: IIA, ряд західний, з права від поховання Zabłockich, 50.074116, 19.951930);

Korohoda-2021-krakiv-parnikoza.jpg
Поховання Юрія Корогоди. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.

Іван Руденко (1896–1938), офіцер 5-ої Херсонської дивізії Армії УНР;

Мартин Волков (1892–1972), старшина Армії УНР, згодом вчитель, священик, депутат Сейму ІІ РП;

Осип Назарук (01.01.1883 – 29.03.1940), міністр УНР, поле XXXIV, західний ряд, поховання 25;

Йосип Білевич (09.10.1866 – 15.10.1942) – генерал-хорунжий Армії УНР, лицар Хреста Симона Петлюри (поле LXXV, ряд 13, поховання 11, 50.077159, 19.949941, похований разом з Тетяною Рубою 1913-1963);

Поховання Йосипа Білевича. Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.
Поховання Йосипа Білевича. Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.

Адріян Марушечко-Богданівський (17.08.1897 – 11.11. 1941 р.), полковник Армії УНР, інженер-металург, похований разом з Кароліною Богданівською, інженер, інспектор шкіл, померла 31.12.1984 р. у віці 87 років (поле LXXIII, ряд 27, місце 9, 50.076158, 19.953054);

Maruszeczko-bohdaniwski-2021-parnikoza.jpg
Поховання Адріяна Марушечко-Богданівського. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.

Дмитро Переверзів (31.01.1868 – 27.10.1928) – полковник, начальник постачання 1-ї Запорізької бригади 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР (поле 3, ряд південний, місце 12);

Олекса Чалий (1896 – 1929) – козак Армії УНР;

Новосільський Степан (Новосельський Стефан 1884-1966) – козак Армії УНР, батько Юрія Новосільського ;

Пам’ятник-могила українців, що померли в таборі для полонених у Домб’є, (50.076936, 19.948835);

Пам'ятник на могилі жертв табору в Домб'є. Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.
Пам'ятник на могилі жертв табору в Домб'є. Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.

Іван Владиславович Слєщинський – доктор математичних наук, член-кореспондент Краківської академії наук.

Богдан Лепкий (поле XXXIV, південний ряд, гробниця Szajdzieckich, 50.075486, 19.955883). Письменник у гробниці свого товариша Ігнатія Шайдзіцького. На надгробку є напис українською мовою «Богдан Лепкий поет» і встановлений у 1972 р. барельєф письменника (скульптор Григорій Пецух);

Bohdan Lepky grave.jpg
Могила Богдана Лепкого на Раковицькому цвинтарі у Кракові. Фото Володимир Держко

Степан Смаль-Стоцький, (поле XXXIV, ряд – płd, поховання 7, 50.075488, 19.955867);

Smal-StockiGrave.jpg
Могила Степана Смаль-Стоцького у Кракові (Раковицький цвинтар, гробівець Смаль-Стоцьких). Фото Bircznin

Новосільський Юрій (Єжи Новосельський), поле LXIXPASB, ряд, 1, поховання 12 (50.075298, 19.956018);

Поховання Юрія Новосільського, Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.
Поховання Юрія Новосільського, Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.

Євген Барвінський – український і польський історик, архівіст, бібліограф, юрист, видавець;

Теодозій Сташко – голова української студентської громади 1934/35 рр. (помер 27.03.1939 р., поле XXXVIII, ряд – płd, поховання 16, 50.075979, 19.954484);

Staszko-krakow-2021-parnikoza.jpg
Поховання Теодозія Сташка. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.

Степан Томашівський (поле Вb, східний ряд місце з-права від Anna Deji, 50.072964, 19.954140);

Поховання Степана Томашівського. Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.
Поховання Степана Томашівського. Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.

Лев Ґец (1896-1971) – український художник, творець і багаторічний директор музею Лемківщини в Сяноці (1931-1944), вояк Легіону Українських січових стрільців і Української Галицької армії. Похований разом з дружиною Анною Ґец, уродженою Меканюк (1912-2001), поле 69а, 4 ряд, правий бік (50.075852, 19.947850);

Поховання Лева Ґеца. Краків. Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.
Поховання Лева Ґеца. Краків. Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.

Ольга Лясківська (27.08.1906 – 27.02.1983, багаторічний діяч УСКТ в Ельблонгу, вчителька української мови, поле LXXIII, ряд 8, поховання 14, похована разом з Владиславом Лясковським, Катериною Лясківською, Леоном Лясківським та Ядвігою Пастушак, 50.076463, 19.952473); поруч з похованням Лясківської знаходиться поховання з греко-католицьким хрестом та підписом "Okulicz Kozaryn";

Поховання Ольги Лясківської на Раковицькому цвинтарі в Кракові. Фото 2021 р.
Поховання Ольги Лясківської на Раковицькому цвинтарі в Кракові. Фото 2021 р.

Олег Чижевський – син Миколи Чижевського (1930-1971) видатний фізик та спелеолог, поле PAS 84, ряд 18, поховання 2 (50.076134, 19.955703);

Oleg-czyzewski-2021-krakow-parnikoza.jpg
Поховання Олега Чижевського. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.

Марія Ярема (1908-1958) – польська художниця українського походження, скульпторка та декораторка, відома особистість польського авангарду (За її дизайном виконано фонтан фортепіано Шопена на Плантах) – поле LXIV, ряд 21, поховання 2;

Йосип Голинський (Józef Hołyński, 1899-31.08.1972). Діяч української греко-католицької спільноти, боєць УГА, випускник торгівельної академії у Львові, від 1923 р. вчитель у Рівному, 1925-27 рр. – професор торгівельної школи у Влоцлавку, потім працював у Львові та Чорткові. Під час окупації перебував у Кракові та працював в УДК, з 1941 р. візитатор українських професійних шкіл в краківському дистрикті і Ряшівщині, організатор української освіти. Поховання в полі VII, ряд 7 місце 6;

• На кладовищі поховано також Гуків (родинний гробівець), Сас Новосільських, Шеперовичів-Медведів, Василя та Франтишку Римарів та ін. українців.

Поховання жертв Явожна. В 2019 р. Євген Місило ідентифікував розміщення поховань українців-в’язнів концтабору Явожно, які були визнані особливо небезпечними і розстріляні в краківській в’язниці Монтелюпіх. Знайдено могили 49 страчених на Раковицькому цвинтарі і на військовому цвинтарі .

Хоча відомі усі місця поховання тіл осіб, страчених у в’язниці Монтелюпіх, самі могили, окрім однієї, не збереглися. У зв’язку з тим, що їх утримання не оплачувалося, після того, як збіг передбачений законом термін, тобто 20 років, були здебільшого виділені для поховання інших осіб, мешканців Кракова. Частина – ще у 60–70-х роках. Деякі проіснували до 2009 р. Однак, як запевняє адміністрація цвинтаря, останки в’язнів табору в більшості не були усунуті з могил і вони повинні знаходитися там надалі, під новими похованнями.

Тільки у трьох встановлених Є. Мисило досі випадках (Василь Бушкевич, Стефан Лісєчко і Антоній Войтко), останки було ексгумовано і перенесено до новозбудованої крипти на полі ХХІХ. Вона знаходиться під самим цвинтарним муром від південної сторони, відразу поруч із ремонтованим цвинтарем полеглих у Першій світовій війні (50.074382, 19.947199). В цій «братській», безіменній могилі з написом «Пам’яті тих, що відійшли», спочивають також останки інших ексгумованих осіб.

Безіменна могила з написом «Пам’яті тих, що відійшли», де спочивають ексгумовані рештки розстріляних в Монтелюпіх українців. Краків. Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.
Безіменна могила з написом «Пам’яті тих, що відійшли», де спочивають ексгумовані рештки розстріляних в Монтелюпіх українців. Краків. Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.

До сьогодні вціліла могила 4 в’язнів Явожна розстріляних на Монтелюпіх 6 серпня 1947 р.: поле LXXV – ряд 11 – поховання 16: Іван Дубик (Dubik Jan), отець Івана і Катерини, народжений 20.01.1901 р. в Кречкові, Перемишльський повіт; Дзівік Роман (Dziwik Roman), сина Івана і Марії, народився 12.01.1911 р. у Володжу, пов. Бжозів; Котларчик Микола (Kotlarczyk Mikołaj), син Павла і Софії, народжений 6.05.1924 р. в Гронжовій, Перемишльський повіт; Мачишин Микола (Maczyszyn Mikołaj), син Семена та Ядвиги, народжений 6.12.1911 р. в Гронжовій. Усі розстріляні в в’язниці Монтелюпіх: 6.08.1947 р. Дата поховання: 7.08.1947 р. координати поховання 50.077219, 19.949978.

Mogila-upa-2021-krakow-parnikoza.jpg
Могила 4 в’язнів Явожна розстріляних на Монтелюпіх 6 серпня 1947 р. Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.

Кароль Пьотрович. Увагу привертає знайдене Артуром Мельником поховання Юліана Березницького (Bereźnicki Julian, ok. 1850-1901), міського ардного, директора Powszechnej Kasy Oszczędności у Кракові, поле VIII, гробівець Березницьких (50.074703, 19.952362). На нагробку зазначено також доктора Кароля Пьотровича – директора бібліотеки польської академії уміння у 1901-1940 рр., який був в'язнем у Старобільську (Луганщина) та розстріляний по катинському списку в Харкові та, імовірно, похований в П'ятихатках під Харковом.

Brzezinicke-2021-krakiv-2021.jpg
Гробівець Березницьких з символічним похованням Кароля Пьотровича. Краків, Раковицький цвинтар. Фото Івана Парнікози, 2021 р.

Волинський монумент (50.073117, 19.951133).

Джерела:

Kolańczuk А. Ukraińscy emigranci polityczni w życiu naukowym, kulturalnym, społecznym i gospodarczym Drugiej Rzeczypospolitej / Południowo-Wschodni Instytut Naukowy w Przemyślu. Przemyśl, 2017. 396 s.

Parafia grekokatolicka w Krakowe. Przeszłość i teraźniejszość. 2018 -73 c. oraz foto

Підготував Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».

«Матеріали дозволено використовувати на умовах GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons із зазначенням автора / розповсюдження на тих самих умовах»