Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Поховання Людвіга Сембратовича

Людвіг Сембратович народився у с. Дешниця. Закінчив гімназію у Львові, військову академію у Відні. Служив у австрійській артилерії.

Відзначений багатьма орденами та відряджений до генерального штабу у Відні. Як польовий маршал австрійської армії мав славу одного з найкращих австрійських стратегів. Був частим гостем в цісарській палаті. У Відні перебував з 1884 до 1890р. Як генерал, з 1872р. був членом Палати вельмож (Izby Panow) у Відні. Був високого зросту та імпозантний. Маршал був не жонатий, часто відвідував Лемківщину (с. Криницю). Як пенсіонер жив у Кракові, в замку Вавель. Помер на 54 році життя від запалення легенів. Похований в Кракові на Раковицькому цвинтарі. На його могилі пам’ятник з залізним хрестом, образом Матері Божої та написом німецькою: «Gewidmet von ihrer treuen Freundin». Джерело: газета Краківські вісті (тижневик) ч.1-2, 1943 Присвоєні звання: Генерал-майор – 01.05.1887 Фельдмаршал-лейтенант – 01.05.1891

Фельдмаршал-лейтенант – історичне військове звання. Зараз не існує. В сучаності відповідає приблизно генерал-лейтенанту.

Звання вперше з’явилося в імператорській армії Габсбургів на початку Тридцятирічної війни у XVII столітті . Використовувалось до 1806 року. В армії Австро-Угорщини – до 1918 року.

Першим фельдмаршал-лейтенантом став вояка к. к. армії Ієронімус фон Коллоредо-Вальдзеє за участь у битві при Сент-Омері.

Фельдмаршал-лейтенант не отримував маршальського жезлу, але мав право зватися превосходительством.

З українців (громадян Австро-Угорської імперії) звання отримали Людвіг Сембратович (дата старшинства 1.05.1891) та Олександр Шашкевич (дата старшинства 1.05.1906).

Поховання знаходиться в кватері 4, 50.074825°, 19.955004°.

Джерела:

Підготував І. Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».