Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Церква св. Дмитра

Розмір зображення: 800:607 піксел

Люблінський воєвода рекомендував православну церкву в селі Заборти перетворити на костел (лист до Міністерства віросповідань і публічної освіти від 4 грудня 1937 р.).

В 1937 р. село належало до Грубешівського повіту [Купріянович Г., Рошенко М. Холмщина – минувшина і теперішність. – Пам’ятки України, 1995 р., № 3].

Вперше існування церкви згадується у документах 1535 р. 1 Наступна згадка датується 1749 р. 2 Збудована у XVIII ст. (за місцевими переказами – XVII чи навіть XVI ст. 3) дерев’яна церква з дзвіницею над бабинцем, яка у акті візитації 1870 р. єпископа Михайла Куземського записана як філійна парафії в Берестю, була перед 1870 р. гарно відновлена. 4 З 1875 р. православна. Черговий ремонт відбувся у 1886 р. 5 У 1918 р. її підпалили поляки, але церква була врятована мешканцями села. 6 У 1911 р. проект нової дерев’яної церкви розробив єпархіальний архітектор Александр Пуринґ (такий самий, як і для церков в Мазилах та Матчі). 7 В 1912-1915 рр. її будівництво здійснили майстер Микола Жулібов і тесля Ігнатій Бржезовський під наглядом інженера Михайла Семеновського. 8 Після першої світової війни обидві церкви зачинені. Зруйновані з наказу польської влади у 1938 р. – стара у квітні, а нова 20 червня. 9 Як згадують мешканці села, на самі Зелені свята з Грубешова та навколишніх сіл наїхало багато поліції та кракусів і, незважаючи на протести мешканців, спершу скинули куполи, а пізніше розпиляли пилами кути – замки зрубів та розтягли церкву на сторони. 10

Стара церква належала до тризрубних будівель безверхого типу. 11 Ширшу прямокутну наву її вкривав повний чотирисхилий ґонтовий дах з маківкою на гребені. Нижчий і вищий прямокутний зруб вівтаря був накритий трисхилим ґонтовим дахом. Над вужчим прямокутним бабинцем здіймався давніше ярус дзвіниці, відділений невеликим піддашшям і накритий трисхилим ґонтовим дахом. Стіни церкви, шальовані вертикально дошками і лиштвами, давніше горизонтально ділило піддашшя, над яким були прорізані прямокутні віконні прорізи. Входи в церкву були влаштовані в західній і південній стіні бабинця.

Нова церква була тризрубною будівлею. Складалася з квадратової нави, до якої зі сходу прилягав вужчий квадратовий вівтар з двома захристіями по боках, а з заходу – прямокутний бабинець-присі-нок. Вищий зруб нави вкривав чотирисхилий наметовий дах, що у верхій частині переходив у восьмибічний, увінчаний цибулястою главкою російського типу на вузькій шиї. Вівтар вкривав трисхилий, а бабинець – двосхилий дах. Над західною частиною бабинця здіймалася квадратова в плані двоярусна стовпова вежа-дзвіниця з прямовисними стінами. Вкривав дзвіницю невеликий пірамідальний дах, завершений меншою главкою. Горизонтально шальовані стіни мали прикраси в стилі російського народного будівництва.

1. Gil A. Prawosławna eparchia Chełmska do 1596 roku. – Lublin-Chełm, 1999. – S. 238.

2. Крип’якевич І. Церкви Холмщини і Підляшшя. – Холм, 1944. – С. 45-49.

3. ЛНБ, Відділ рукописів, фонд 9, справа 4400, аркуші 18, 67.

4. ЦДІА, фонд 201, опис 1, справа 3326, аркуш 14.

5. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 585.

6. ЛНБ, Відділ рукописів, фонд 9, справа 4400, аркуш 62.

7. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 2058.

8. Там само.

9. ЛНБ, Відділ рукописів, фонд 9, справа 4400, аркуш 18.

10. Романюк Є. Про руйнування церков в селі Забірці. 1993. Рукопис.

11. Фотографія з IS PAN, № 13. 515 отримана завдяки п. Яну Ґураку з Люблина.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 195 – 196.