Монастир св. Пантелеймона

Розмір зображення: 800:474 піксел

Хуст-Колесарьово

Монастир св. Пантелеймона. 1934, 1991. (УПЦ)

Церква св. Пантелеймона. 1998 р. (УПЦ)

Церква ікони Іверської божої матері. 1999. (УПЦ)

Засновником скиту був ієромонах Мелетій (Михайло Рущак) з Хуста, який кілька разів їздив паломником в Афон і перебував там у російському монастирі. У 1931 р. єпископ Иосиф висвятив його в ієромонахи і призначив парохіяльним священиком.

З дозволу єпископа Дамаскина в 1934 р. о. Мелетій поселився в урочищі Колесарьово, або інакше Камінь, де викопав печеру і почав життя пустельника. Хустянин Василь Росоха запропонував о. Мелетію свою ділянку на горі для будівництва монастиря.

Отримавши дозвіл від єпархії, о. Мелетій розпочав будівництво невеликої келії і каплиці, а згодом видіння біля келії Хреста Господнього примусило його взятися за спорудження дерев’яної, вкритої дранкою церкви, яку освячено на честь св. Пантелеймона в 1936 р. Вів будівництво місцевий майстер на прізвище Калинка. Згодом спорудили корпус на п’ять келій з капличкою, а до церкви добудували вежу. Аскетичний спосіб життя о. Мелетія приваблював молодих людей, готових прийняти чернецтво.

У 1946 р. єпископ Нестор розпорядився вважати скит парохією, а в 1948 р. скит зареєстрували як парохіяльну церкву в Хусті “за рікою”.

У 1952 р. скит закрили. Дерев’яну церкву зняли з реєстрації діючих церков 1 червня 1961 р. і 8 серпня розібрали.

Із здобуттям Україною незалежності в 1991 р. монастир відновили, на його чолі став архімандрит Діонисій.

Віж 1995 до 1998 р. збудували з цегли нову церкву св. Пантелеймона, відремонтували дерев’яні будиночки з келіями, закінчуєть будівництво церкви ікони Іверської божої матері та печерного храму св. Йова Печерського.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 802 – 804.