Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

1967 р. Історія українського мистецтва

Первісні укріплення Хотина, збудовані в XII – XIII століттях, імовірно, були дерев’яними і складалися з дитинця і передмістя, що займали невеликий і не дуже високий видовжений мис між рікою Дністром і безіменним потоком, оточеним високими горбами. Згодом, мабуть у другій половині XIII століття, дерев’яні укріплення було замінено на муровані. Нові стіни з білого каменю – вапняку на рожевій цем’янці збудовано в 50 – 60-х роках, за Данила Галицького, насамперед навколо дитинця. Тоді ж таки, певно, було вимурувано й замкову церкву, пізніше зруйновану. В XV столітті, за молдавського господаря Стефана Великого, коли Пониззя входило до складу Молдавського князівства, старі укріплення перебудовують заново. Від мурів XIII століття лишилася ділянка довжиною біля 25 і висотою в 7 метрів. Під час нових робіт у XV столітті насамперед було збільшено товщину мурів до 8 метрів, а висоту башт – до 30. Крім того, з південного боку для поліпшення оборони замка було прибудовано невеличкий дворик з надбрамною і двома наріжними баштами. Разом з тим в архітектурі будівлі зберігаються традиції попередніх епох: нижній та середній яруси не мають бійниць, а критому обходові-галереї надано велику роль. Великі будівельні роботи провадились і в 1541 – 1546 роках щодо відновлення зруйнованої західної частини замка і частково пошкоджених мурів з півдня. В кінці XVII – на початку XVIII століття турки збудували муровані укріплення бастіонної системи на високих сусідніх горбах.

По периметру двора Хотинського замка розташовано кілька мурованих корпусів. Головний корпус – княжий палац з глибокими льохами – стояв на місці старого рову; він відокремлював менший, внутрішній, дворик, де вперше бачимо аркади-галереї по периметру, які надають великої мальовничості забудові.

Риси європейської готики позначались лише в декоративних оздобах вікон та порталів. Великий перспективний портал у замковій каплиці виконано в романо-готичних формах, багато оздоблено різьбленням. Хрещаті склепіння з гуртами, оригінальні консольні капітелі та великі вікна надавали інтер’єрові урочистого і разом з тим затишного вигляду. Стіни замка оздоблено геометричним орнаментом у вигляді чотирьох рядів прямокутних і двох рядів ступінчастих трикутників, завершених хрестами і викладених з червоної випаленої цегли на тлі світлих кам’яних стін. Подібний орнаментальний мотив є типовим і для українського народного мистецтва на Поділлі, де він був дуже поширений. Орнамент, що покриває суцільним килимом могутні стіни й башти, ще дужче підкреслює їх монолітність та монументальність.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 31 – 32.