2018 р. Звід пам’яток України

Успенський собор (мур.), 1156 р., вул.Соборна 25. Свято-Успенський собор у Володимирі-Волинському – єдина пам’ятка на Волині, що дійшла до нас із часів Київської Русі.

Перша згадка у Никонівському літописі під 1160 р., коли зафіксовано факт виконання оздоблювальних робіт. За припущенням П. Раппопорта, у 1156 р. правнук Володимира Мономаха, Мстислав Ізяславич, котрий був удільним князем у Володимирі, а пізніше великим Київським князем, збудував новий храм на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Освячення храму було після розпису в 1160 р. Після освячення храм став кафедральним, продовжуючи історію першої єпископської кафедри Волинської єпархії заснованої на цих землях у 992 р.

Початково шестистовпна триапсидна хрестово-купольна споруда з типовими рисами «романської» течії давньоруського зотчества (напівколони на лопатках, аркатурний пояс, що обмежує тимпани закопмар). У храмі не було сходів та хори; туди потрапляли через сходи, які ймовірно вели до переходу в палац. Нині кам’яний шестистовпний хрестокупольний трьохнавний, трьохапсидний, однокупольний. Його архітектурні форми прості і лаконічні. Фасади розчленовані пілястрами і напівколонами, прикрашені аркатурним поясом.

У 1491 році його спустошили і пошкодили кримські татари. Проте уже в 1494 році будівля була відновлена. Ймовірно, саме тоді храм зазнав перших суттєвих перебудов, а навколо нього був зведений єпископський «замочок».

Серйозної шкоди завдала храму боротьба двох єпископів – І. Борзобогатого та Ф. Лозовського – за володимирську кафедру в середині 1560-х років. У 1683 році собор, що належав уніатам ще з кінця ХVІ століття, став жертвою пожежі: потріскалися і впали склепіння та куполи. Храм незабаром відремонтували, однак на початку ХVІІІ століття він знову горів. Значну перебудову храму було проведено у 1753 році за уніатського єпископа Ф. Годебського. Прибудова нового західного фасаду повністю позбавила будівлю характеру пам’ятки архітектури Київської Русі. У 1782 році спроба прорубати за розпоря-дженням єпископа С. Млодського в північно-західній підкупольній колоні новий вихід до проповідницької кафедри завершилася обвалом колони, а за нею – і частини склепіння. Храм опинився в аварійному стані і став непри-датним для богослужінь.

Своїм відродженням собор завдячує турботам відкритого в грудні 1887 р. у Володимирі-Волинському Свято-Володимирського братства, яке поставило перед собою релігійно-просвітницькі і церковно-упоряджувальні завдання.

У 1896 р. був прийнятий проект реставрації храму архітектора І.І.Котова.

У 1896–1900 рр. собор відновлений у формах XII століття. 17 вересня 1900 р. відбулося урочисте освячення собору. Перед присутніми постала велична споруда, у процесі відновлення якої було зміцнено залишки її давніх стін і відбудовано у формах середини ХІІ століття втрачені частини. Однак при цьому реставраційні докомпонування, необхідні для створення цілісного образу храму, виявилися поданими зі значною інтерпретацією Г. Котова, хоча й базувалися на грунті його знань про архітектуру Київської Русі. З огляду на це можна стверджувати, що відновлення Успенського собору відбулося в руслі стильового методу реставрації з домінуючим впливом уже згаданого «національного стилю» російської архітектури.

На честь 1000-ліття Волинської єпархії поблизу собору у 1992 р. встановлено пам’ятний хрест. Собор був усипальницею князів, бояр і єпископів. Під храмом є 6 великокнязівських, 2 єпископські і багато гробниць знатних осіб. Успенський собор (Мстиславів храм) є пам’яткою архітектури України, входить до державного реєстру Національного культурного надбання (реєстрац. № 803) і охороняється державою.

Джерела та література:

Володимир-Волинський собор Успіння Пресвятої Богородиці: реліквія XII сторіччя чи репліка царського архітектора // ;

Гаврилюк С. В. Відновлення Успенського собору м. Володимира‐Волинського – унікальної пам’ятки Київської Русі: концепція, здійснення, результати / С. В. Гаврилюк // Чорноморський літопис. – 2010. – Вип. 1. – С. 75-80. ;

Кучерява Р. Як відбувалася реставрація дзвіниці Успенського собору до тисячолітнього ювілею міста / Р. Кучерява. ;

Кучинко М. До історії єпископського замочку у Володимирі-Волинському / Михайло Кучинко // Середньовічні і ранньомодерні оборонні споруди Волині: Збірник наукових праць / Під ред. В.Собчука. – Кременець-Тернопіль, 2006. – С.85-91;

Мандзюк Ф.Г. Володимир‐Волинський Свято-Успенський собор: Історичний нарис / Федір Григорович Мандзюк. – Луцьк : Вісник & К°, 2001. – 80 с.;

Півницький М. Сакральна архітектура Володимира-Волинського / М. Півницький, М. Томчук // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Християнство в історії і культурі Володимира-Волинського та Волині. Науковий збірник. Випуск 47. Матеріали XLVIІ Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції. Упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2013. – С. 180 – 187. ;

Раппопорт П. А. Древнерусская архитектура / Павел Александрович Раппопорт. – СПб. : Стройиздат, 1993. – 285 с.;

Раппопорт П.А. Мстиславов храм во Владимире-Волынском / П.А. Раппопорт // Зограф. – 1977. – № 7. – С. 17‐22;

Ричков П. А. Успенський собор, Володимир Волинський // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. – К. : Наук. думка, 2013. – Т. 10 : Т – Я. – С. 249;

Свято-Успенський собор XII ст., м. Володимир-Волинський Волинської обл. ;

Успенський собор у Володимирі Волинському. ;

Успенський собор у Володимирі, 1900 р. // Володимир-Волинський собор Успіння Пресвятої Богородиці: реліквія XII сторіччя чи репліка царського архітектора // Інформаційний портал «Буг».

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 84 – 88.