2018 р. Звід пам’яток України

Земляні вали замку, ХІІІ – XIV ст., (археол., архіт., іст.) вул. Соборна.

Розміщені на підвищенні у південній частині міста. Являють собою залишки спорудженого у вигляді чотирикутника із заокругленими кутами давнього городища «волинського типу», що його заклав у Х ст. засновник міста київський князь Володимир Великий.

Городище значно укріплюється після того, як у 1199 р. Володимир-Волинський стає столицею Галицько-Волинського князівства. У 1283 р. місто зруйнував хан Телебуга. У 40-х роках ХІV ст. на місці давнього городища інженер Вацлав із Тенчина зводить кам’яне укріплення для польського короля Казимира ІІІ, яке зруйнував у 70-х роках ХІV ст. литовський князь Любарт. У ХІV ст. тут уже існував замок із дубового дерева, що його збудував городничий Султан.

Замок мав п’ять веж (чотири наріжні та одну надбрамну), що стояли на валах і сполучалися між собою частоколом із внутрішніми бойовими галереями. Вали були оточені рівчаком, з’єднаним з р. Лугою. На території замку був княжий палац, церква Якима і Ганни, про яку згадується в літописі 1291 р., 71 городня і 12 землянок. Із опису 1552 р. відомо, що замок був побудований із соснового дерева і накритий гонтою. У ХVІІ–ХVІІІ ст. замок поступово руйнується. За даними опису 1765 р., в ньому на той час були заново побудована дерев’яна двоярусна вежа, ветха дерев’яна будівля і напівзруйнований дерев’яний міст.

Зараз від замку залишилися лише земляні вали, заввишки 9–10 м, які за конфігурацією наближені до чотирикутника неправильної форми (130 х 240м) площею 3,12 га. У західній частині валу є вхід, побудований із цегли.

Джерела та література:

Історія міст і сіл УРСР. Волинська область. – К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1970. – С. 91–93, 95;

Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. В 4-х т. Т. 2. – Киев : Будівельник, 1985. – С. 56–57.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 98.