[1990 р.] Паспортна інформація

Городище

Пам’ятка археології.

X-XIII ст.

Розміщення:

Волинська обл., м. Володимир-Волинський (райцентр), біля Успенського собору.

Загальний опис:

Первісне місто Володимир було розташоване на незначному підвищенні території в південній частині нинішнього міста Володимира-Волинського і мало вигляд неправильного чотирикутника, оточеного ровами і валами розміром 130×240 м. Висота валів – 9-10 м. Площа всередині городища рівна і складає 3,12 га. Крім штучних укріплень з півдня, місто було захищено річкою Луга із сходу і з півночі – річкою Смоч, з заходу – глибоким і широким ровом.

Культурний шар городища потужністю 1-1,7 м. Крім валів на території Володимира-Волинського О.М. Цинкаловським виявлено стародавні фундаменти з квадратної цегли, складеної на рожевій цем’янці. Із слідами на них хрестиків, знаків Рюриковичів і відтисків пальців різної форми, товщини і глибини залягання більш як у двадцяти місцях.

Це залишки різних невідомих архітектурних споруд стародавнього Володимира. В 1955-1956 роках професор М. Каргер розкопав фундаменти двох стародавніх храмів, один з яких являв собою ротонду з восьма колонами всередині, що підтримували купол. Вони відносяться до кінця XII – початку XIII ст. В руїнах обох храмів знайдені фрагменти фрескового розпису та полив’яні керамічні плити якими були викладені підлоги.

Під час розкопок виявлено місця, на яких серед шару вугілля і уламків кераміки лежали безладно людські скелети з порубаними кістками, черепи з вбитими в них цвяхами. Вони свідчать про трагедію, яку пережили жителі стародавнього Володимира під час татарських нападів.

З речового археологічного матеріалу знайдені залізні предмети, зброя, панцир, шолом, меч, острога, прикраси, енколпіони з грецькими написами, мідні медальйони, кам’яні хрестики, багато керамічного матеріалу часів Давньої Русі, в тому числі фрагменти посудин з клеймами на денцях.

Старовинний Володимир, крім валів і залишків фундаментів характеризується матеріалами з випадкових розкопок і підйомного археологічного матеріалу.

В 1963 р. на городищі встановлено охоронний знак розміром 1,5×0,8 м.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Володимир-Волинський відомий як одне з найстародавніших давньоруських міст Волині. Його названо іменем його засновника – Київського князя Володимира Святославича.

Уперше м. Володимир-Волинський згадується в руських літописах під 988 р., коли князь Володимир віддав його в удільне володіння своєму сину Всеволоду. Тоді воно стало центром удільного Володимир-Волинського князівства.

Розташований на окраїні Київської Русі, Володимир мав воєнне значення як західний форпост проти вторгнення іноземних загарбників. Це був також один із можливих культурно-економічних центрів Київської Русі.

В XI-XII ст. місто розрослося і було укріплене новими валами і ровами. Після смерті київського князя Володимира Святославича (1015 р.) розгорілася усібна боротьба за київський престол. Старший син князя Святополк, прозваний Окаянним, покликав на допомогу польського князя Болеслава Хороброго, який у 1018 р. на чолі великого війська вступив на територію Русі і на деякий час захопив Київ. Повсталий народ вигнав його. Повертаючись до Польщі, Болеслав Хоробрий захопив місто Володимир. У 1031 р. місто відвоював київський князь Ярослав Мудрий. У 1199 р. Володимир війшов до складу і став столицею Галицько-Волинського князівства, яке утворилося в результаті об’єднання волинських і галицьких земель Романом Мстиславичем. За роки князювання Романа Мстиславича та його сина Данила Романовича Володимир став одним з найкращих та найбільших упорядкованих міст.

Вигідне розташування Володимира на шляху Балтійське море – Вісла – Західний Буг – Дністер – Чорне море, сприяло розвитку торгівлі. Цей шлях зв’язував Русь з Польщею. У XII-XIII ст. Володимир став одним із значних центрів торгівлі Русі з країнами Захдної Європи.

Великого удару розвитку продуктивних сил і культури міста завдала монголо-татарська навала. Татари захопили Володимир у 1240 р. штурмом і майже повністю зруйнували його.

В 1259 р. на Волині з’явилось велике монголо-татарське військо на чолі з воєводою Бурундаєм, послане сюди золотоординським ханом, щоб ліквідувати незалежність Галицько-Волинського князівства. Бурундай поставив вимоги перед князем Данилом Галицьким зруйнувати оборонні укріплення ряду міст, у т.ч. й Володимира. І той виконав наказ. У 1283 р. спустошливий напад на Володимир учинив хан Телебуга. Феодальні війни і татарські набіги затримали економічний і культурний розвиток міста.

Городище було обстежене в 1930 р. О.М. Цинкаловським. Матеріали, виявлені під час обстеження, частково знаходяться у Львівському Історичному музеї, частково в Кракові (Польща) де мешкав вчений. Там же знаходяться звіти і щоденники про дослідження.

В 1955-1956 р. пам’ятник досліджував проф. Каргер М.К. Матеріали розкопок знаходяться в Ленінградському відділенні Інституту археології АН СРСР (на 1974 р.).

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно Постанови Ради Міністрів Української РСР № 711 від 21 липня 1975 р.

Охоронний № : 31

Основна бібліографія, архівні дані:

Греков Б.Д. Крестьяне на Руси.- Кн. 1.- М., 1952.- С. 250.

Тихомиров М.Т. Древнерусские города.- Вид. “Политическая литература”.- 1956.

Ратич О. Древньоруські археологічні пам’ятники на території Західних областей УРСР.- АН УРСР.- К., 1957.

Цинкаловський О. Матеріали до археології Володимирського повіту.- Зап. ПТШ.- Т. 154.- С. 196.

История культуры древней Руси.- Т. 2.- М.- Л., 1951.- С. 275-276.

Очерки истории СССР XI-XIII веков.- М., 1953.- С. 250.

Полное собрание русских летописей.- Т. 2.- М., 1962.

Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині.- Вип. 2.- К., 1959.- С. 25, 196.

Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область.- АН УРСР.- К., 1970.

Ілюстративні матеріали:

Схематичний план розташування городища.

Фото городища. Загальний вигляд.

Фото охоронного знаку; фото городища з західної сторони.