Лежниця с

Історичні адміністративні поділи

В 1906 р. зафіксована деревня Лежница Хотячівської волості Володимир-Волинського повіту (16 верст від волосного центру) [ Волынской губернии. – Житомир: 1906 г., с. 37].

Довідка у Вікіпедії:

Пам’ятки археології

За 0,5 км на південний захід від села на високому мисі правого берега Західного Бугу в уроч. Чуб – багатошарове поселення, відкрите в 1930-х роках. Досліджувалося М. Пелещишиним у 1960-ті рр. Виявлено матеріали культури лійчастого посуду (наземні та заглиблені житла, фрагменти посуду, кам’яні та кістяні вироби), кераміку стжижовської культури, кераміку та кістяний псалій лежницької групи ранньозалізного віку, а також ранньословянські ІІ ст. н. е. та давньоруські (Х–ХІ ст.) артефакти.

За 1 км на південь від села розташоване поселення тшинецько-комарівської культури. Відкрите й обстежене І. Михальчишиним 1978 року. Повторні розвідки проведені Г. Охріменком 2011 року.

Джерела

Охріменко Г. В. Населення Волині в праісторичні часи (розвиток матеріальної і духовної культури) : монографія / Г. В. Охріменко. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2004. – С. 187.

Пелещишин М. А. Поселення культури лійчастого посуду біля с. Лежниця на Волині / М. А. Пелещишин // Археологія. – 1966. – Т. 20. – С. 146–157.

Пелещишин Н. А. Разведка на Буге и Верхнем Днестре / Н. А. Пелещишин, И. Р. Михальчишин, О. М. Корчинский // Археологические открытия 1978 г. – М., 1979. – С. 385.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 92 – 93.

Список літератури – на сайті «Знання про Україну».