Церква Воздвиження

Розмір зображення: 800:603 піксел

За легендами, поряд з селом розташовувався давній монастир св. братів Макавейських. 1 Цей монастир, що мав багато церков, був зруйнований під час одного з нападів татар коло 1500 року. Монахи і навколишні мешканці зібралися в одній з церков, шукаючи захисту, і ця церква під тягарем провалилась у безодню, а на її місці постало озеро у формі хреста, що існує дотепер. Три церкви, які залишились, перенесли в сусідні села – Воздвиження Чесного Хреста у Верешин, св. Дмитра – в Потурин, а Пр. Богородиці – у Витків. Недалеко від безодні утворилося джерело, що мало цілющу силу – лікувало очі і до цієї кринички з’їжджались люди з усієї Холмщини. Одного разу в ній з’явився камінний хрест. Його забрали до витківської церкви, але він знову опинився в криничці. Те ж повторилось і коли його забрали до церкви в Потурині. І лише коли його перенесли в церкву у Верешині, то там він і зостав. Цей хрест був витесаний з каменю з Голгофи і привезений монахами до монастиря. Під час валення церкви у 1938 р. на хресті утворилась тріщина, з якої витекла кров. На місці монастиря відбувались відпусти на 12 серпня, куди стікалось багато віруючих. У кінці 30-х рр. над криничкою місцеві ве-решинські мешканці Гнат Гринюк та Петро Мухавецький збудували капличку. 2

Перші джерельні згадки про церкву походять з акту візитацій 1748 р. 3 В акті візитації 1761 р. описано дерев’яну церкву з ризницею і дзвіницею над бабинцем. 4 Розташовувалась вона за селом у лісі, що підтверджує посередньо легенду про монастир. У 1793 р. збудовано окрему дзвіницю. 5 При регуляції парафій за австрійського панування церкву приписано, як філійну, до Вишнева. У 1826 р. церкву перенесено в село і перебудовано. 6 Нову споруджено переважно з нового матеріалу. Це була тризрубна церква з ширшою квадратовою в плані навою, вкритою високим гостробіч-ним пірамідальним наметом, завершеним сліпим ліхтарем-сиґнатуркою, викінченим маківкою. 7 По обидвох сторонах вужчого вівтаря розташовувались захристії, сховані під схилами даху, що переходив у опасання навколо церкви. Вужчий бабинець вкривав причілковий двосхилий дах з острішком, гребінь якого сягав краю даху нави. У1875 р. перейшла на православ’я. У 1896 р. відновлена окрема парафія8 і постало питання про будову нової церкви, бо стару призначено на злом. Проект нової мурованої виконав у 1911 р. єпархіальний архітектор Александр Пуринґ. 9У 1912 р. отримали дозвіл на будову, а будівництво мали розпочати у 1914 р., та перешкодила перша світова війна. 10 Після війни польська влада не дозволила відкрити церкву, а 8 липня 1938 р. її завалено. 11 У 1940 р. мешканці відновленої парафії збудували нову дерев’яну церкву, подібну до старої, але зі значно нижчим наметом над навою. Освячена нова дерев’яна церква у 1941 р. 12 Зруйнована у 1947 р. після виселення українців під час акції “Вісла”.

1. Левицька Л. Народні перекази про Монастир братів Маккавеїв у с. Верешин Грубешівського повіту. 1995. рукопис; Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 1814.

2. Там само.

3. АРР, ABGKP, sygn. 15, а. 95.

4. Шайдецкий В. Историко-статистическое описание церквей Вишневского прихода Люблинской губернии Грубешовского уезда. // ХВЕВ, 1888. № 5. – С. 83-101.

5. Там само.

6. Холмський народній календар на 1924 р. Склав М. Вавриневич. – Володимир Волинський, 1924. – С. 61-71.

7. Zalewski L. Z epoki baroku i renesansu na Lubelszczyznie. – Lublin, 1949. – S. 72; Ликвидированные приходы и церкви Холмской греко-униатской епархии. 1-й Грубешовский округ. // ХВЕВ, 1890. № 7. – С. 108-111.

8. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 1814.

9. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Rząd Gubernialny Lubelski, Sygn. l911:15.

10. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 1814.

11. ЛНБ, Відділ рукописів, фонд 9, справа 4400, аркуш 60, 61.

12. Фото 1941 та 1943 рр. зі збірки Товариства Холмщина, Львів.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 114 – 115.