Пам’ятний знак репресованому духовенству
Бендас Даниіл, Омелян Довганич
Розмір зображення: 800:600 піксел
Пам’ятний знак репресованому духовенству, 2007 (іст.). Вул. О. Духновича. На наріжній частині підпірної стіни резиденції Мукачівської греко-католицької єпархії. Встановлений 1 листопада на пошанування пам’яті репресованих священиків-мучеників. Автор – скульпт. Василь Роман, дизайнер – Рудольф Фенцик.
Складається з кованого мідного хреста (з сонячними променями із середини) та 8-ми гранітних плит, розміщених обабіч нього у формі розгорнутих книжок, на сторінках кожної з яких вміщено імена 128 священників і монахині сестри Теофіли, які зазнали гонінь і репресій радянської влади.
Старовинний хрест, датований 1877, було знайдено на горищі собору Здвиження Чесного Хреста Господнього. Під ним, у якості символу, встановлено колоті фрагменти сходів, що вели до храму, які було замінено у 2007-2008. В одному з фрагментів вставлено дві таблиці з датами «1945, 1989» – початку і закінчення утисків і репресій греко-католицького духовенства.
Наступ на греко-католицьке духовенство розпочався 29 листопада 1946 рішенням Закарпатського облвиконкому про закриття греко-католицької духовної семінарії в Ужгороді. Наступним кроком була ліквідація греко-католицьких монастирів чину святого Василія Великого у містах Ужгород і Мукачево, селах Малий Березний Великоберезнянського, Імстичово Іршавського, Бороняво Хустського р-нів. У 1947 православній єпархії передали приміщення Ужгородського греко-католицького собору і резиденції Мукачівської греко-католицької єпархії в Ужгороді, інше майно. Після вбивства 1 листопада 1947 єпископа Т. Ромжі наступ на греко-католицьку церкву набув ширшого розмаху. Під тиском влади у лютому 1949 капітулярний вікарій М. Мурані надіслав усім парафіям листа про те, що греко-католицька єпархія припиняє свою діяльність.
У ході переслідування та оголошення греко-католицької церкви в Закарпатськії області поза законом, у 1945-1953 було репресовано 130 її священиків. Серед них – 3 вбиті, 2 розстріляні, 3 померли в тюрмах Ужгорода і Львова, 20 були засуджені й відбували покарання в ГУЛАГу. Після здобуття Україною незалежності греко-католицька церква в Закарпатті відновила свою діяльність.
Джерела і література
Довганич О. Священики-мученики // Срібна Земля-Фест. – 2007. – 11 квітня; Реабілітовані історією. – Кн.1. – Ужгород, 2003. – С.97-109; Ліквідація УГКЦП (1939 – 1946). Документи радянських органів державної безпеки. – Т. 1. – Київ: ПП Сергійчук М.І. – 2006; о. Ласло Пушкаш. Кир Теодор Ромжа. Життя і смерть єпископа. – Львів: Ін-т Історії Церкви Львівської Богословської Академії. – 2001; Бендас Стефан, Бендас Даниїл. Священики-мученики, сповідники вірності. – Ужгород: Видавництво «Закарпаття», 1999.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 36 – 37.