Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Церкви України: Закарпаття

2000 р. Церкви України: Закарпаття

Ужгород. Північний фасад резиденції єпископа. Світлина 1995 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 21.

Резиденція єпископа. 1640 – 1644.

Будівлю, споруджену з 1640 до 1644 р. як єзуїтську колегію, в 1775 р. разом із собором подаровано греко-католицькій єпархії. Перебудована за єпископа Андрія Бачинського, споруда з 1780 р. стала резиденцією єпископа, а в консисторіальному залі облаштували каплицю. Пізніше перебудову здійснено у 1846 – 1848 роках за єпископа Василя Поповича. Тоді єпископська палата отримала дві вежі на північному фасаді, до брами підвели під’їзд, розбили перед палатою парк, а до храму прибудували каплицю Успіння Пр. Богородиці, що з’єднала резиденцію із собором. Орнаментальне оздоблення та образи до каплиці намалював Георгій Рейвес. Під час малювання собору в 1858 р. Ф. Видра мав виконати нові розписи в каплиці, але через хворобу не зміг. Єпископ Петро Ґебей вирішив оновити каплицю у 1927 р. з нагоди 150-річчя існування катедрального храму. Розмалював каплицю Й. Бокшай (це був його перший стінопис), а І. Павлишинець за проектом художника виконав різьблення престолу, жертовника та іншу різьбярську роботу. Бокшай розписав і один із залів резиденції. Повний ремонт здійснено за єпископа Олександра Стойки на честь 10-річчя його рукоположения. Посвятили оновлену каплицю 1 березня 1942 р. Тоді ж старий престол, зроблений 1846 р., подарували для нової церкви в селі Пузняковці. Зовнішнє оновлення резиденції, огорожі та сходів у саду виконав у 1937 р. будівельник Дезидерій Боніславський за планом відомого ужгородського інженера Емиліяна Еґреші.

У резиденції зберігався неоціненний єпархіальний архів, а також була багата бібліотека, зібрана єпископом Бачинським на основі книгозбірні єпископа Михайла Ольшавсь-кого та єзуїтської бібліотеки, подарованої єпархії Марією Терезією; вона нараховувала близько 15 000 книг. Основний фонд перейшов у власність університетської бібліотеки, що розмістилася в резиденції. За роки радянської влади частину архіву й бібліотеки знищено, а решту розпорошено по різних установах.

Єпископська резиденція з собором є однією з найгарніших архітектурних пам’яток Ужгорода. Декор будівлі поєднує стилістичні особливості бароко та пізнього класицизму.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 21 – 22.