Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Монастир василіян

Монастир василіян

Розмір зображення: 728:800 піксел

Церква 1786 р. (вул. Жовтнева, 46) [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною : список. – К. : Держбудвидав, 1956 р., с. 34].

Монастир ЧСВВ. 1912.

Монастирська церква найсвятішого серця Ісуса. 1786.

Перша православна церква, що належала місцевій грецькій громаді, була дерев’яною. У 1786 р. на правому березі Ужа було збудовано кам’яну церкву базилічного типу. У середині XIX ст. грецьку мову проповіді було замінено угорською, і до кінця XIX ст. громада поступово асимілювалася. Останнім православним священиком був серб Светозар Болярич (1874-1879). 22 вересня 1900 р. підписано договір про продаж церкви Мукачівській греко-католицькій єпархії, яка передала її монахам-василіянам.

Ідею спорудження монастиря в Ужгороді висунув єпископ Юлій Фірцак 6 липня 1906 р. на соборі ОО ЧСВВ в Маріяповчі. 29 жовтня 1911 р. єпископ Ю. Фірцак посвятив наріжний камінь. Було проголошено загальнонародний збір коштів, і в 1912 р. біля церкви закінчилося будівництво монументальної монастирської обителі, що стала однією з найгарніших і найбільших споруд Ужгорода. Освятив її єпископ Антоній Папп. Усі видатки склали 500 тисяч чехословацьких корон. Фундамент збудували з каміння, а стіни з високоякісної цегли. Середня частина будівлі, вкрита етернітом, була на один поверх вищою, а бічні частини закінчувалися відкритими терасами. Тераси закрили бляшаними дахами в 1926 p., щоб уникнути руйнівних впливів погоди. Пожежа 24 січня 1929 р. знищила дахові конструкції, їх відновлення обійшлося в 67 тисяч корон. На першому поверсі було облаштовано велику трапезну і кімнати для гостей, на інших поверхах – аудиторії і кімнати для студентів. Усього було 56 кімнат і кілька залів. На четвертому поверсі була велика каплиця, яку прикрашали розписи Й. Бокшая, а також гарного різьблення вівтар і лавиці. Першим ігуменом став о. Афанасій Максим, настоятелем вихованців став о. Теофіл Скиба, а префектом наукових справ – богослов Василь Лар. У серпні 1912 р. вже діяв монастирський інтернат, в якому мешкало 26 гімназистів. Церква, що опинилася на дворі монастиря, була відкрита для публічних Богослужінь у 1923 р. На плафоні церкви Й. Бокшай намалював чудову композицію “Василій Великий – засновник монашества”.

У 1937 р. на празник найсвятішого Серця Ісуса було посвячено престол, виготовлений за начерком Й. Бокшая. У 1925 р. за ініціативою ігумена Петра Котовича та при допомозі єпископа Діонисія Нярадія було засновано монастирську друкарню. Найвищого рівня праця василіян сягнула після 1932 p., коли в монастирі розмістився протоігуменський осідок, а в 1936 р. започатковано приватну чоловічу гімназію.

Діяльність обителі була зведена нанівець після угорської окупації Ужгорода в 1938 р. З приходом радянської влади монастир було закрито, а споруду передано новоствореному університету. У 1960-х роках вежу церкви розібрали, фрески забілили, приміщення перетворили на склад, а згодом на аудиторію.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 24 – 25.