Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Церква Покрови

Розмір зображення: 608:800 піксел

Ужгород. Церква Покрови пр. богородиці, 1930 р. Світлина 1993 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 687.

Ужгород

Церква Покрови пр. богородиці. 1930. (УПЦ)

Церкву збудували російські емігранти як пам’ятник російським солдатам, полеглим у Першій світовій війні.

Задум виник у 1926 р., а у створенні проекту церкви, що здобув першу премію на міжнародному конкурсі в Белграді, брали участь архітектор Кратков, інженер В. Д. Талалаєв та ще один співпроектант, ім’я якого з’ясувати не вдалося. Храм збудовано в стилі московського храмобудування, як копію церкви 16 ст. в селі Коломенському біля Москви.

Православна громада, що налічувала 260 осіб разом з дітьми, спочатку користувалася приміщенням школи глухонімих. Під спорудження церкви на Вербній (тепер Православній набережній) міська рада виділила ділянку, за яку місцевий нотаріус-пенсіонер Михайло Риган заплатив 14 тисяч чехословацьких корон. Будівництво очолив протоієрей Всеволод Коломацький, також емігрант, який не лише зразково організував роботу, а й сам активно працював, зокрема збудував усі куполи. Коломацький платні не брав, але сприяв збиранню коштів. Завдяки його енергії вартість споруди становила 185 тисяч корон замість кошторисних 385 тисяч. За менші гроші було зроблено навіть більше – збудовано житло для священика та позолочено баню.

Урочисте освячення каменя відбулося 3 березня 1930 р., а завершено будівництво у грудні того ж року. Кошти надходили від православних общин, від російських емігрантів та організацій. Малювання церкви частково виконав В. Коломацький, а також художники Б. Ромберг та диякон о. Бобровський. У 1947 – 1950 роках В. Коломацький збудував майже точну копію Покровської церкви в містечку Межилабірці у Східній Словаччині.

З приходом радянської влади храм-пам’ятник було перетворено на музей атеїзму, ікони та цінності було вилучено.

У 1991 р. церкву повернуто вірникам.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 686 – 687.