Тинівка с

Історичні адміністративні поділи

Тинівка – 1886 жителів; називали також Краснопіллям. На безлісній рівнині, при витоках ручая Мокрої Багви (або Бурти). Був шляхтич Тиновський, який разом з коліями ходив на панів і жидів. Після придушеннями Коліївщини утік разом зі своїм загоном за Дніпро. З 1774 р. Тинівка стала вотчиною Браницького. Поблизу села 4 величезні хтозна-коли розриті Лядські могили. На полях багато менших могил [Похилевич Л.И. Сказания о населённых местностях Киевской губернии. – К.: тип.КПЛ, 1864 г.].

В 1900 р. зафіксовано село Тиновка Красилівської волості Таращанського повіту [ Киевской губернии. – К.: 1900 г., с. 1461].