Українська громада в Торуні

Українська громада в Торуні виникла у міжвоєнний період XX століття. Первинно вона складалася з колишніх солдатів Української Народної Республіки, інтернованих у Польщі після підписання Ризького договору та які після звільнення з таборів вирішили залишитися в місті. Другу групу українців, яка прибули до Торуні в цей час, склали вихідці з Галичини. Українська громада була добре інтегрована, незважаючи на невеликий розмір (близько 50 осіб), брала участь у культурній діяльності та житті православної парафії.

Окреме місце посідала невелика група українських анархістів, котрі приїхали в Торунь разом з їхнім лідером Нестором Махно. Після Другої світової війни українці, як і росіяни, що мешкали в Торуні, стали об'єктом репресій, здійснюваних Міністерством громадської безпеки Польщі. Внаслідок цього громаді не вдалось відродитися у колишньому вигляді.

В Торуні при римсько-католицькій парафії блаженного Івана Зятика, в каплиці (нижня каплиця латинської церкви, вхід з правої сторони церкви, сходами вниз) відбуваються греко-католицькі служби, на які спочатку навідувався священик з Ілави (Ельблонзького деканату). З 2015 р. тут існує парафія, в якій служить свій священик. Наразі триває ремонт каплиці за адресою , куди парафія планує переїхати.

Джерела:

Підготував Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».