Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

2008 р. Підземні секрети Тернополя

Дата: 13.08.2008

Тернопільські підземелля востаннє нагадали про себе проваллям, що утворилося навпроти школи № 6, що на Руській. Такої думки – історики, хоча чиновники стверджували, що причина – у підмиванні грунтовими водами. У тому, що Тернопіль зберігає чимало таємниць, переконав кореспондентів “RIA плюс” історик Олександр Семенів.

– Майже вся центральна частина міста стоїть на підземеллях, – розповідає чоловік. – Вони і є причиною провалів грунту.

Копали, аби заховатися. На думку пана Семеніва підземелля досі нагадують про себе вигнутими ділянками покриття тротуарів відомих вулиць і майданів. Причому найбільше сліди від старої забудови помітні на Театральному майдані, майдані Волі, вулицях Руській і Сагайдачного.

– Рік 1540-й – це орієнтовна дата заснування міста. На поселення, яке тут існувало з давніх давен, час від часу набігали турки і татари, – розповідає він. – Місцеве населення обирало просту тактику для порятунку. Ті, хто жив біля лісу, ховалися в ньому. Татари – жителі рівнин і ліс – не їхня “стихія”. Ті ж, хто жив на рівнині, копали глибокі сховки. У разі нападу люди знаходили притулок під землею. Відтак підземель у місті накопали чимало.

Згодом, за словами фахівця, копати підземелля в Тернополі почали єврейські общини. Власне, Тернопіль був відомим торговим центром, тому євреї під землею облаштовували в основному господарські приміщення – склади для свого товару. Ті підвали ніхто не обліковував, більше того, їхнє існування часто тримали у таємниці, аби ніхто не знав, хто і що там зберігає.

“За” і “проти”. Перші спроби проникнення у міське підземелля, як каже історик, були у 30-х роках XX ст. Тоді відкрили кілька залів, галерей, переходів, знайшли якись казанок і пару горщиків. У 90-х теж археологи цим зацікавилися, але того разу насправді ніхто нікуди не спускався.

– Думаю, що тепер це зробити технічно неможливо, бо значну частину тунелів “приховала” післявоєнна забудова, – каже пан Семенів. – Частина підземель, що проходить під відкритими місцевостями, приміром, на майдані Волі, після бойових дій обвалилася. Там можна знайти хіба що окремі фрагменти. Чи мають вони цінність? Гадаю, це лише інформативна цінність, аби отримати дані для безпеки міста під час подальшої його забудови.

Окрім того, на думку історика, у тих підземеллях є останки людей. Тому, може, й не варто тривожити тих місцин, які стали могилами. Однак він все одно вважає, що без вивчення того, що є у нас під ногами, не розуміти причини появи проваль, аби враховувати це при їх ліквідації.

Євгенія Цебрій