2008 р. Дерев’яні церкви Тернопільщини інвентаризують

Дата: 08.02.2008

Укласти єдиний реєстр дерев’яних храмів, перевірити стан їх пожежної та технічної безпеки доручив районним адміністраціям голова Тернопільської обладміністрації Юрій Чижмарь. Прозвітувати про виконану роботу мають на початку березня. Також у межах вказаної ініціативи на Тернопіллі планують видати ілюстрований каталог дерев’яних церков області з історичною довідкою про кожну споруду.

„Ми не хочемо чекати, поки вони почнуть палати. Потрібно працювати на випередження. Керуючись гірким досвідом Львівщини, ми вирішили перевірити їх стан. Потрібно, щоб кожну церкву виїхали оглянути представники райадміністрацій, архітектури. Окрім усього, церкви є і громадськими спорудами і потрібно бути впевненими, що вони безпечні для життя людей,” розповів кореспонденту РІСУ Володимиру Морозу начальник відділу Тернопільської обладміністрації з міжконфесійних та міжнаціональних питань Ігор Кульчицький.

Хоча єдиної бази даних про дерев’яні храми Тернопільщини зараз немає, але частина цих святинь, як пам’ятки історії та культури, перебувають на обліку в обласному управлінні архітектури та містобудування чи обласній комунальній інспекції охорони пам’яток, зазначає він. Як розповідають в управлінні інформації та зв’язків з громадськістю, на території області є приблизно 85 храмів, зроблених із дерева, проте це число є неточним.

„Дерев’яних церков у нас не підраховували. У 2006 році ми подавали довідку у Міністерство культури і туризму, у якій зазначили, що із 664 сакральних споруд області 134 є дерев’яними. Сюди входять і церкви, і дзвіниці,” каже головний спеціаліст обласного управління архітектури та містобудування Ярослав Пелехатий.

Стан дерев’яних церков краю є різним. Так, у Тернопільській єпархії УПЦ КП їх 17, розповідає архиєпископ Тернопільський і Кременецький, керуючий єпархією Iов (Павлишин).

„Основна частина їх розташована у волинській частині області. Силами парафій їх оновлюють та ремонтують щороку,” – говорить він.

Поступово релігійні громади Тернопілля зводять поряд із дерев’яними храмами, яким часто понад 100 років, кам’яні. Наприклад, у селі Борщівка Лановецького району муровану церкву завершили і освятили минулого року, а дерев’яна стоїть як церковна реліквія, зауважує владика.

Разом із тим, хоча храми на Тернопіллі на щастя не горіли, закономірністю стає те, що громади не вміють їх реставрувати, розповідає Я.Пелехатий.

„Такі церкви мають бути криті гонтою, а їх часто обшивають бляхою. Буває і так, що дерево вкривають фарбою, чого перед цим не було. Все це порушує своєрідний стиль дерев’яної архітектури,” констатує він.

Громади звертаються і за дозволами розширити храм, який є історико-архітектурною пам’яткою, а цього робити не можна, говорить головний спеціаліст управління архітектури і містобудування. Тож ще однією проблемою, за його словами, є те, що дерев’яні церкви стають замалими для громад, що зросли кількісно. А, з іншої сторони, храми із дерева часто розташовані у невеликих селах і громадам важко знайти кошти для їх ремонту, каже владика Іов.

Втім, необхідна статистична інформація про кількість і стан дерев’яних церков області стане відомою принаймні у березні, коли створять плановану базу даних. Від цього залежить також видання згаданого каталога, відповідальність за який поклали на обласне управління культури.

„Він буде корисним як для туристів, адже приваблюватиме їх відвідати Тернопільщину, так і чудовим подарунком для мешканців області,” – каже І.Кульчицький.

Матеріали до книги уже розпочали готувати, але коли і яким коштом її видадуть ще не визначили, – зазначає він.

Джерело: РІСУ