2007 р. Щодо Свірзького замку Борис Возницький все не так зрозумів?

Дата: 14.03.2007

Уся колотнеча щодо питання концесії Свірзького замку породжена неправильним розумінням ситуації та суперечностями законодавства, – вважає начальник управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА Василь Івановський. Про це сьогодні 14 березня повідомив кореспондент Західної інформаційної корпорації.

Василь Івановський, який на вчорашній прес-конференції намагався довести правомірність дій очолюваного ним відомства, мало досягнув у цьому успіху через те, що його промову постійно уривав Борис Возницький. Тому із присутніх мало хто почув (а коли й почув, то не сприйняв) зачитаний Василем Івановським лист президента Національної спілки архітекторів України Ігоря Шпари, з яким той звернувся наприкінці 2005 року, прохаючи посприяти пошуку інвесторів для реставрації замку у Свіржі.

«Коли ми почали піднімати питання, як це зробити, виявилося, що є суперечності між пам’яткоохоронним законодавством і законодавством, яке регулює майнові відносини. Якщо одне дозволяє передавати в користування пам’ятки національного значення, то інше забороняє. І коли Національна спілка архітекторів України не мала змоги завершити реставраційні роботи на замку, щоб пристосувати його під функцію Будинку творчості, то було прийнято рішення шукати інших варіантів виведення його із ситуації що, призводить до руйнування.

Певні пропозиції змін до законів ми вже внесли, маючи на меті врегулювати ці суперечності. Зараз у Верховній Раді перебувають кілька законопроектів, які мають внести уточнення, конкретизувати механізми дії законів. Закон без тих механізмів, що їх визначають підзаконні акти, голий. Актом, що узаконює концесію є постанова Кабінету Міністрів.

Якщо замок буде включений у перелік об’єктів, які передаються в концесію, тоді створюють концесійну комісію, готують положення про проведення конкурсу. Плюс у тому, що все (і майно, і земля) не буде ані приватизоване, ані продане, воно лишається у державній власності, просто передається в управління. Держава здійснює за тим управлінням контроль.

Щодо рекреаційної зони, про яку там багато кажуть, то її там нема! Це охоронна зона пам’ятки, згідно із Законом про охорону культурної спадщини. А рекреаційна зона визначається ст. 63 Закону про охорону навколишнього середовища, як зона для масового відпочинку. В обмеженні Закону про концесію йдеться про парки відпочинку. і все.

Треба починати з того, що працювати в правовому полі, узгодити все із законодавством, вживати відповідну термінологію, привести до ладу документацію, зробити грошову оцінку майна, застрахувати його, укласти охоронні угоди тощо. Натомість наше управління, якому лише кілька днів (до того ми рік працювали як відділ охорони культурної спадщини), стикнулося з тим, що раз акта про передачу Свірзького замку НСАУ нема, значить передача юридично не відбулася. І він перебуває на балансі нашого управління, а завсім не Перемишлянського району, як стверджує Борис Григорович.

Згідно з постановою КМ від 1998 р. про передачу в користування творчим спілкам майна, Перелік будинків, які перебувають у комунальній власності, носить рекомендаційний характер і не є обов’язковим. Усі бюджетні гроші які скеровувалися на Свірзький замок, ішли через Управління капітального будівництва, оскільки воно є замовником робіт, а не наше управління.

До речі, щоб не казав Борис Григорович, а воно є законним органом, бо на місцях органи Державної служби охорони культурної спадщини створюють саме обласні держадміністрації», – такими були коментарі Василя Івановського у відповідь на закиди Бориса Возницького.

Джерело: «Західна iнформаційна корпорація»