2007 р. Концесійне рейдерство

Володимир Кучер, Мирослава Іваник

Дата: 27.11.2007

Два замки й один палац на Львівщині постановою Кабінету Міністрів України незабаром передадуть у концесію. Відповідну постанову уряд видав за чотири дні до своєї відставки – 21 листопада.

До списку потрапили замок у селі Свірж Перемишлянського району (1484 рік), замок у Старому Селі Пустомитівського району (XVI-XVII ст.) і палац у селі Тартаків Сокальського району (XIX ст.). Перехід цих об’єктів у довготривалу оренду є доволі суперечливим – дехто вбачає в цьому загрозу ще більшої руйнації пам’яток. Натомість у ЛОДА, яка курувала зміну форми власності, заспокоюють, мовляв, пам’ятки від цього тільки виграють.

Поспіх у винесенні постанови Кабміну за декілька днів до відставки начальник управління охорони культурної спадщини ЛОДА Василь Івановський пояснює суто технічним моментом. Питання переходу цих об’єктів у концесію уряд розглядав уже півтора року, воно пройшло два візування, а з приходом нової владної команди довелося б проходити всі ці візування знову, на що знадобилося б декілька місяців.

Пан Івановський запевняє, що таке рішення є найкращим варіантом для цих історичних споруд, позаяк інакше вони й надалі руйнуватимуться. Адже держава не має коштів на реставрацію, ретельне проведення якої потребує принаймні 15-20 років і мільйонів гривень, а їх у бюджеті просто немає.

Тому саме концесія як специфічна форма оренди, яка передбачає тривале користування (від 10 до 49 років, залежно від рішення концесійної комісії), має врятувати ці пам’ятки. При цьому об’єкти залишатимуться у держвласності. Найважливіше, що згідно з угодою про концесію, яку підписує ЛОДА з переможцем конкурсу (конкурс із дотриманням усіх процедур триватиме щонайменше півроку), тимчасовий власник має провести реставраційні роботи, а також забезпечити, щоб новий профіль діяльності замків не суперечив державно-архітектурному законодавству.

При цьому за проведенням реставраційних робіт, які здійснюватимуть тимчасові власники, наглядатиме спеціальний орган ЛОДА – Державний заповідник “Замки і палаци Львівщини”. Цей орган матиме спеціальні архітектурно-охоронні повноваження від управління охорони культурної спадщини ЛОДА.

Натомість категорично проти передачі старовинних замків у концесію виступили архітектори, а також директор Галереї мистецтв Борис Возницький, який пообіцяв зробити все, щоб це рішення скасували, зазначивши, що передачу замку в концесію лобіювала ЛОДА.

“Біля Свірзького замку є 22 га рекреаційної зони, тому його не можна передавати в концесію, – зауважив директор Львівської галереї мистецтв. – Невідомо, що буде з цими об’єктами, якщо їх віддадуть у концесію”. Він наголошує, що над Свірзьким замком Спілка архітекторів працювала протягом 20 років і, за словами пана Возницького, вже на 80% відновила його. Тут планували створити Міжнародний будинок творчості та конференцій.

Директор Львівської галереї мистецтв додав, що замок не змінить свого профілю й надалі залишиться культурно-відпочинковим центром національних спілок, як було домовлено зі Спілкою архітекторів. Пан Івановський, своєю чергою, обіцяє, що до складу концесійної комісії, крім представників міністерств економіки, фінансів і ФДМУ, обов’язково запросять і Бориса Возницького.

На думку Лілії Онищенко, начальника управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, наше суспільство ще не готове до передачі пам’яток архітектури в концесію чи до їх приватизації.

– У світі навіть пам’ятки високого рівня передають у концесію і дають змогу приватизувати за символічну ціну, якщо пам’ятка перебуває в дуже занедбаному стані, – сказала пані Онищенко “Газеті”. – Але при цьому ставлять дуже жорсткі умови утримання та реставрації цієї пам’ятки. За роботами ведуть постійний нагляд. Новий власник зобов’язаний допускати на територію пам’ятки туристів. Але в нашому “дикому” суспільстві концесія є дуже ризикованим кроком.

Сумніваюся, що той, хто матиме ці об’єкти в концесії, докладно виконуватиме умови охоронного договору, який би мав бути максимально жорстким. Із практики знаю, що таких договорів не завжди дотримуються, як і більшості законів у нашій країні. Мені особливо шкода Свірзького замку, оскільки він зберігся дуже добре. Щодо замку у Старому селі, то зараз він настільки зруйнований, що його можна лише законсервувати й експонувати як руїни.

Водночас доцент кафедри дизайну і основ архітектури Інституту архітектури НУ “Львівська політехніка” пані Ореста Ремишило-Рибчинська зауважила, що перед початком конкурсу з концесії слід провести оцінку відновлення згаданих об’єктів. Причому дати оцінку не тільки самих замків, а й ландшафтно-архітектурних комплексів навколо них, які свого часу були об’єктами соціокультурного й економічного життя.

Тільки після здійснення комплексної державної оцінки з відновлення цих архітектурно-ландшафтних комплексів і визначення програми їх використання можна говорити про передачу цих об’єктів у концесію.

Занепокоєні початком процедури передачі замків у концесію й архітектори-практики. Лідія Горницька, керівник архітектурно-реставраційної майстерні № 3 інституту “Укрзахідпроектреставрація”, наголошує, що процедура передачі пам’ятки в концесію та подальші роботи на ній мають відбуватися згідно із законом. Будь-які роботи необхідно виконувати відповідно до методики, законів і міжнародних хартій.

На думку пані Горницької, важливо, щоб об’єкти передали в руки людей, які не лише володіють лантухами грошей, а й мають глибоку внутрішню культуру. На важливості внутрішньої культури тих, хто візьме ці об’єкти в концесію, наголошує й Ганна Новаківська, провідний архітектор майстерні № 1 інституту “Укрзахідпроектреставрація”. За її словами, в нас поки що бракує цієї культури, а це становить безпосередню загрозу пам’яткам.

– Реставрація замків потребує великої кількості грошей. Якби знайшлися люди, які хотіли б це зробити, і якби вдалося відновити замок у належному вигляді, то це тільки позитив.

Зауважимо, серед об’єктів, які дозволили передати в концесію, лише Свірзький замок перебуває в доброму стані. Палац у селі Тартаків згорів двадцять років тому, там майже нічого не збереглось, а від замку в Старому селі залишилася лише стіна. Фахівці наголошують: ніхто не захоче брати в концесію ці пам’ятки, бо вони потребують великих капіталовкладень. Натомість “ласим шматочком” для бізнесменів є саме Свірзький замок.

Додамо, що в ЛОДА працюють над підготовкою вже чергової постанови Кабміну щодо внесення до переліку об’єктів, які можуть надавати в концесію, замку в с. Поморяни Золочівського району, корчми ХVIII століття в с. Новий Милятин Буського району на Львівщині й низки інших об’єктів.

Джерело: “Львівська газета”