Горожанська школа
Зінаїда Гудченко
Розмір зображення: 800:381 піксел
Будинок горожанської школи, 1-а пол. 20 ст. (іст., архіт.). Вул. Визволення, 21, на червоній лінії забудови вулиці. Нині – загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 1.
Свалявська горожанська школа відкрита у 1922-23 навчальному році з русинською (українською) мовою викладання. У 1926-27 започатковано перший паралельний клас з чеською мовою навчання. Першим директором школи був українець Дем’ян Гадяк, родом з Львівщини, а з 1928 – чех Богумир Гулка. У 1928-29 в школі навчалося 302 учні.
Через тісні приміщення для горожанської школи за сприяння президента Чехословаччини Т.-Г. Масарика на кошти чеського уряду 1928-32 було зведено нову будівлю за 3 млн. чеських крон. Перед її входом на стіні було поміщений напис: «Масарикова школа». Учбовий заклад мав 8 класів: у 4-х 113 учнів навчалося чеською, у 4-х 208 учнів – русинською. Чеські класи відвідували переважно чехи та євреї, русинські – українці. У листопаді 1938-березні 1939, з причини захоплення м. Мукачево (за Віденським арбітражем) Угорщиною, у приміщенні школи діяла Мукачівська торгова академія. Після окупації Карпатської України навчання у школі велося угорською мовою. У 1940-45 тут розмістили військовий шпиталь.
За радянської влади горожанська школа стала середньою. Першим директором радянської Свалявської середньої школи була М.І. Добош. Навчання почалося з жовтня 1945. Всього було 13 класів і 357 учнів. Один 9-й клас сформували з учнів, які навчались у дорадянський час на І-ІІ курсах гімназії, торгової академії та вчительської семінарії. У 1946-47 кількість учнів значно зросла і школа працювала вже у дві зміни, відкрився й інтернат, де жив 31 учень 8-10 класів. У 1960-х до школи добудували триповерхову споруду на 18 класних приміщень.
У 1992 у загальноосвітній школі І-ІІІ ст. № 1 працювали 97 вчителів, навчалося 1583 учні. З вересня 1993 відмінено кабінетну систему, залишились два хімічні, фізичний, біологічний, англійський кабінети. Класи мали приміщення на постійній364 основі. У 2011 на фасаді школи відновлено напис «Масарикова школа», а перед спорудою з ініціативи голови Свалявської міської ради І. Ланя 24 вересня встановлено погруддя Т.Г. Масарика (автор – скульптор М. Гарапко) зі штучного каменя на постаменті з сірого граніту і білого травертину.
Споруда двоповерхова, цегляна, тинькована. Дахи чотирисхилі, під черепицею.
«Г»-подібну в своїй основі композиційну схему ускладнено виступами з боку вулиці та з двору. Виниклі курдонери урізноманітнюють видовжені фасади, при цьому виникає можливість у межах виступаючих і западаючих розчленувань будівлі змінювати ритм, розміри і конфігурацію віконних отворів, що створює заданий естетичний ефект.
Архітектурне планування будівлі просте і раціональне, основу якого становить «Г»-подібний коридор, до якого з одного боку прилягають класи, з другого – окремими блоками – допоміжні приміщення. Зовнішні двері розташовані по торцях коридорів та у внутрішньому куті будови. Головний вхід з вулиці, наближений до зовнішнього кута будівлі, підкреслено низько нависаючою над дверима консольною плитою, вправо від якої – потрійне вікно сходової клітки, розташоване на фасаді асиметрично. Всі решта вікон фасаду по вулиці витягнуті, акцентовані горизонталями виступів, тільки у виступаючому об’ємі спортивної зали біля торця корпусу ритм вікон змінюється на вертикальний. Дворові фасади також вирізняються різноманітними вікнами, де на одному з виступів вікна є майже квадратними, на іншому – вертикальні щілиноподібні, в курдонері – горизонтальні. Розподільним кутом приміщень школи є площадка біля широких двомаршових сходинок з головним входом. Звідси учні розходяться по двох взаємно перпендикулярних коридорах. Уздовж коридорів навпроти класів зручно розміщені вмонтовані шафи для верхнього одягу і взуття.
Опорядження інтер’єрів скромне і доцільне. Стелі й стіни пофарбовано, нижні площини стін обшито дерев’яними полірованими панелями. Східці мають бетонну огорожу і металеві перила. Підлогу в коридорах та інших проміжних приміщеннях покрито метлахською плиткою. Зі смаком зроблено чотирипільні з двома рухомими стулками двері в коридорах: засклені та вишукано загратовані.
Будинок горожанської школи відіграє важливу роль в історичній забудові міста і є зразком конструктивної архітектури подібного типу освітніх закладів Чехословаччини першої половини 20 ст.
Джерела і література
Pešina J. Školstvi národni a stŕedni // Technická práce v zemi Podkarpatoruské 1919– 1933. – S. 259-267; Клима В. Школьное дело и просвещение на Подкарпатской Руси // Подкарпатская Русь за годы 1919–1936. – Ужгород, 1936; Дудаш Э. Школьные здания и постройки новых школ на Подкарпатской Руси // Подкарпатская Русь за годы 1919– 1936. – Ужгород, 1936. – С. 105-106; Гавей О., Горват Т. Масарикова школа // Вісті365 Свалявщини. – 2011. – 10 вересня; Папіш Любов. Нас пов’язує історія і щирі почуття добросусідства // Вісті Свалявщини. – 2011. – 12 листопада.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 363 – 365.