Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

Церква Воздвиження

Розмір зображення: 800:739 піксел

Дерев’яна церква Воздвиження 1858 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 154].

Церква св. Трійці / Воздвижения Чесного Хреста

Перші згадки про сільську церкву датуються 1680 р. 1 Парафія ериґована польським королем Августом II у 1699 р. 2 У 1704 р. завершено будівництво дерев’яної церкви св. Трійці старанням селянина Трофима Загори. 3 На фундаційні іконі є напис: “Roku Panskiego 1704 Die. 9. Marca // ia Zachor Trohim postawiłem ten dom // Bozi na czesc na chwale P. Bogu ftruici S. iedynemu // N. P. Marii і wszitkim S. Aniołom В. na odpusczen // G. abisie m. zamno do. P. Boga. G. w Rokitny”. Акт візитації 1726 р. про неї говорить: “Дерев’яна, невелика, напівстара. На наві копула з хрестом залізним, дах ґонтовий. На великому вівтарі дах солом’яний з хрестом залізним. Дзвіниця на бабинці, вкрита ґонтовим дахом з дерев’яним хрестом”. 4 У 1771 р. місцевим парохом був Теодор Камінський, який звів власним коштом па-рохіяльні будинки – плебанію, стодолу, хлів, шопу, бровар, про що залишив покрайній запис на сторінках рукописного Ірмолою кінця XVII ст. 5 У 1858 р. 6 коштом уряду і громади зведену нову дерев’яну церкву Воздвижения Чесного Хреста з дзвіницею, зв’язаною з нею, за синодальним проектом. З 1875 р. – православна. Після першої світової війни перетворена на костел. 7 У 1939-1944 рр. знову православна парафіяльна церква. 8 З 1945 р. – костел св. Трійці. 9

Дерев’яна зрубна будівля в плані грецького хреста з укороченими бічними раменами. Нава восьмибічна в плані. До неї зі сходу прилягає прямокутний зруб вівтаря, з півночі і півдня – прямокутні зруби бічних рамен, а з заходу – теж прямокутний зруб бабинця. При вівтарі по обох боках розташовані п’ятигранні в плані захристії, а при бабинці з заходу – присінок. Бічні зруби накриті двосхилими бляшаними дахами. Нава вкрита восьмибічною банею, посадженою низько між двосхилі дахи рамен, завершеною сліпим ліхтарем з цибулястою маківкою. Всі зруби рівновисокі, шальовані вертикально дошками і завершені профільованим ґзимсом. Захристії значно нижчі, теж вкриті двосхилими дахами. Над присінком здіймається триярусна, квадратова в перекрої вежа-дзвіниця. Третій, значно вужчий ярус, завершений високим наметовим перекриттям. Яруси розділені широкими дашками. Віконні прорізи, з півциркульним завершенням, прикрашені у верхній частині половинками восьмигранної зірки. В інтер’єрі всі простори перекриті пласкою стелею, а нава – восьмибічним куполом. Збереглися барокові вівтарі другої половини XVIII ст., а також деякі ікони XVIII ст. 10

1. Maliszewski M., Welik G. Unici Podlascy. Przewodnik Historyczny. – Siedlce, 1992. – S. 91.

2. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1888. T. 9. – S. 711.

3. Лонгинов А. Червенские города. – Варшава, 1885. – С. ЗЗЗ.

4. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 780, a. 307a.

5. Ясиновський Ю. Українські та білоруські но-толінійні Ірмолої 16-18 століть. – Львів, 1996. – С. 268.

6. ХЦЖ, 1907. 4. 23. – С. 877; ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 346, аркуш 61.

7. Maliszewski М., Welik G. Unici Podlascy. Przewodnik Historyczny. – Siedlce, 1992. – S. 91.

8. Холмський православний народній календар на 1942 р. – Холм, 1941. – С. 61.

9. Maliszewski M., Welik G. Unici Podlascy. Przewodnik Historyczny. -- Siedlce, 1992. – S. 91.

10. Там само.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 356 – 357.