Курдюмовська богадільня

Віктор Вечерський

Курдюмовська богадільня, серед. 19 ст. (архіт.). Вул. Кірова, 81.

Мурований двоповерховий будинок розташовано в історичному середмісті на південь від головної вулиці Курської (нині Кірова). Раніше в містобудівній структурі посідав наріжне становище, входячи до складу архітектурного комплексу Покровської церкви (не збереглася). Нині пам’ятка стоїть в тилу нової будівлі середньої школи № 2, займаючи острівне становище у дворі школи і фрагментарно проглядаючись від вул. Кірова. За композиційною роллю є архітектурним акцентом у забудові.

Будинок споруджено у сер. 19 ст. як шпиталь при Покровській мурованій церкві, що стояла поблизу. Назва «Курдюмовська богадільня пов’язана з благодійницькою діяльністю поміщика с. Попова Слобода Путивльського повіту штабс-капітана Іллі Сергійовича Курдюмова, а згодом промисловця Григорія Миколайовича Курдюмова.

Його коштом цей будинок був реконструйований у 1872 (існує також версія про те, що будинок був збудований у цьому році). У кін. 19 – на поч. 20 ст., коли на Городку було скасовано й зруйновано міську тюрму, цю установу на деякий час перевели в будинок Курдюмовської богадільні.

Суттєвих перебудов і втрат пам’ятка не зазнала, тільки покриття даху замінено з покрівельної сталі на шифер та замуровано два вікна на дворовому фасаді. Реставраційні роботи не проводилися. 17 липня 2002 з ініціативи московської художниці Н.Кібрик тут відкрито Путивльський будинок творчості та ремесел.

Будинок прямокутний, розмірами в плані 16 х 15 м з невеликим виступаючим тамбуром на південному фасаді. Структура симетрична щодо двох взаємно перпендикулярних вісей. Капітальними стінами корпус поділяється на чотири покої на кожному поверсі й трикамерний комунікаційний вузол посередині, що ділить будинок на дві половини.

Особливості архітектурного вирішення пам’ятки дозволяють зарахувати її до стильового напрямку пізнього провінційного класицизму. В основі композиційного вирішення лежить типовий проект із «Собрания фасадов» 1809 – 12 рр. Характерними є типово класицистичні, але дуже спрощені деталі – сандрики, карнизи, архівольти, прорисовані сухо і схематично. Стіни першого поверху оформлені дощатим рустом. Є наріжні пілястри. Вікна першого поверху прямокутні, другого – аркові, облямовані простою лиштвою, з підвіконними нішами. Поверховість будівлі підкреслює на фасадах спрощений антаблемент у рівні перекриття першого поверху.

Збудовано з цегли, зовні й усередині потиньковано. Перекриття плоскі по дерев’яних балках. Дах вальмовий по дерев’яних кроквах, укритий шифером. Збереглися опалювальні печі.

Пам’ятка є однією з небагатьох уцілілих у Путивлі громадських будівель сер. 19 ст. З 1984 є пам’яткою архітектури місцевого значення з охоронним № 81-См.

[Вечерский В. В. Путивль: фотопутеводитель / В. В. Вечерский, И. А. Гильбо, А. В. Луговской. – К., 1992. – С. 134.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 984 – 985,