Будинок Черепова А.
Віктор Вечерський, Людмила Харсєєва
Будинок Черепова А., 1914, у якому протягом 1917 – 18 рр. містився ревком, та у 1942 – штаб партизанського з’єднання Ковпака С.А. (архіт., іст). Вул. Радянська, 72.
Мурований одноповерховий будинок міститься в історичному середмісті Путивля, виходячи чоловим східним фасадом на центральний майдан. У його композиції відіграє роль важливого архітектурного та історичного акцента, що формує середовище. Будинок займає наріжну ділянку біля перетину вулиць Радянської і Першотравневої. Головний вхід влаштовано з вул. Радянської. Будівлю зведено у 1914 як власний садибний будинок місцевого поміщика А.Черепова.
Тут з 1 грудня 1917 по березень 1918 містився Путивльський ревком, створений за ініціативою Путивльської ради робітничих і солдатських депутатів. Ревком очолив робітник-муляр І.Гузєєв.
За часів радянської влади тут містилися районні комітети ВКП(б) (згодом – КПРС) та ВЛКСМ.
У травні 1942 партизанське з’єднання С.Ковпака отримало завдання підсилити диверсійні акції на комунікаціях ворога і з цією метою передислокуватися у Путивльський р-н для населення ударів по залізниці Конотоп – Ворожба. У ході цього рейду 26 травня 1942 партизани зайняли м. Путивль і майже дві доби утримували його в своїх руках. У цей період в будинку містився штаб з’єднання.
У 1970-х рр. у будівлю було переведено Путивльський краєзнавчий музей, заснований у 1919 з ініціативи професійного художника, путивлянина Петра Максимовича Коренєва.
Нині цей музей є одним з найкращих на Сумщині за цінністю музейної збірки (понад 6 тисяч експонатів основного фонду). З 1987 музей увійшов до складу Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі.
Протягом 2-ої пол. 20 ст. будинок зазнав змін і перебудов. Первісно він був прямокутним у плані, з прямокутними ризалітами з заходу й півдня. У 1958 з півдня вздовж вул. Радянської було прибудовано невеликий, прямокутного плану зал засідань. Його стіни були зроблені з дерев’яних пластин й обкладені цеглою. У 1960 з заходу, вздовж вул. Першотравневої було зроблено цегляну, прямокутного плану прибудову, в якій розмістили районний комітет ВЛКСМ. Ця прибудова має коридорне двобічне розпланування. Унаслідок цих прибудов будинок отримав ускладнену Г-подібну конфігурацію плану.
Фасади будинку відтворюють архітектурні форми, які були характерними для російського ампіру (пізньої фази класицизму) 1820 – 30-х рр. Прекрасно знайдені пропорції, високохудожнє пророблення деталей, тонкий і стильний декор, найвища якість скульптурних елементів видає руку архітектора дуже високого фахового рівня. Усі фасади мають дисиметричну композицію. Головним елементом чолового фасаду є ганок входу, оформлений чотирма спареними пристінними колонами тосканського ордера. Вінчає композицію трикутний аттик з декоративним рельєфом рослинного характеру.
Чоловий та північний фасади мають по одній кріповці, кожна з яких виділена трикутним щипцем та мотивом великого тридільного ампірного вікна, в якому окремі отвори розділені тосканськими напівколонками, що несуть антаблемент; заглиблений тимпан арки має пишний барельєфний декор рослинного характеру. Великі прямокутні вікна не мають облямувань, проте увінчані рельєфно виділеними клинчастими перемичками з горельєфними маскаронами на замкових каменях. Вінчає фасади простий карниз значного виносу на дентикулах, під яким проходить барельєфний орнаментальний фриз.
Орнаментальні мотиви запозичено з арсеналу форм класицизму: аполлонові ліри, факели, роги достатку, листя аканта, антропоморфні й зооморфні маскарони, зокрема лев’ячі голови тощо. Кольорове вирішення фасадів характерне для неокласицизму: тло світложовте, деталі – білі. Невисокий цоколь пофарбований у чорний колір.
Будинок має складну коридорно-анфіладну систему розпланування. Під центральною частиною є п’ятикамерний підвал з залізобетонним перекриттям. Вхід до нього влаштовано знадвору. Будинок на цегляних стрічкових підмурках має цегляні потиньковані стіни й перегородки, плоскі перекриття по дерев’яних балках, дощані підлоги, вальмовий дах по дерев’яних кроквах, укритий шифером. Опалення первісно було пічним, нині – водяне.
Будинок А.Черепова є однією з найдовершеніших в художньому відношенні пам’яток Путивля, унікальним зразком архітектури неокласицизму поч. 20 ст.
У 1967 на фасаді, праворуч від входу, у простінку між вікнами, встановлено мармурову меморіальну дошку, замінену у 1987 гранітною з меморіальним написом.
[Вечерский В. В. Путивль: фотопутеводитель / В. В. Вечерский, И. А. Гильбо, А. В. Луговской – К., 1992. – С. 144 – 145; Українська РСР в період громадянської війни 1917 – 1920 рр.. – К., 1968. – Т. 2. – С. 390; Курская губерния в годы иностранной военной интервенции и гражданской войны. – Воронеж, 1967. – С. 330; История городов и сел Украинской ССР. Сумская область. – К., 1980. – С. 439; Луговской А. В. Путивль : путеводитель / А. В. Луговской, Е. Г. Нефедовский. – Х., 1985. – С. 31-32.]
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 967 – 968.