Церква св.Дмитра

Розмір зображення: 750:800 піксел

Світлина І. Синкальського 1991 р. Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 356.

с. Поповичі.

Мостиський.

Церква св. Дмитра. 1937.

Вперше згадується у документах 1507 р. Ерекційні документи парафія отримала від дідича Стефана Фредри у 1543 р. Пізніше привілей церкві надав у 1720 р. Ян Станіслав Контський. На початку ХІХ ст. існувала дерев’яна церква, вибудувала коштом парафіян. У 1888 р. виставлено нову дерев’яну церкву, яка згоріла в роки першої світової війни. Замість неї була збудована провізорична дерев’яна каплиця. У 1937 р. завершилося спорудження теперішньої мурованої, хрещатої в плані (бокові рамена укорочені), увінчаної на восьмерику середхрестя шоломовою банею з ліхтарем і маківкою. По війні перетворена на склад, а пізніше – в музей атеїзму. Відремонтована і відкрита у 1989 р.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 146 Галицьке намісництво, опис 20, справа № 1307.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 159 Галицька фінансова прокуратура, опис 9, справа № 1769.

«Діло». – Львів, 1882, № 66.

Схиматісм всего клира руского-католического Богом спасаемой єпархіи Перемышльской на год от рожд. Хр. 1879. – Перемишль, 1879.

Шематизм греко-католицького духовеньства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на р.Б. 1934. – Перемишль, 1934.

Шематизм греко-католицького духовеньства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на р.Б. 1938. – Перемишль, 1938.

Budzyński Z. Sieć parafialna prawosławnej diecezji Przemyskiej na przełomie 15 i 16 wieku. // Polska – Ukraina 1000 lat sąsiedstwa. – Przemyśl, 1990. – T. 1 – S. 135 – 155.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 355 – 356.