Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

1974 р. Паспортна інформація

Садиба В.Г. Короленка

Пам’ятка історії

1903-1921 рр.

Розміщення:

Полтавська обл., м. Полтава, вул. Короленка, 1 (за даними 1974 р.).

Загальний опис:

Будинок одноповерховий, цегляний, одноповерховий під залізною покрівлею.

Обміри зовнішньої частини будинку: довжина – 21,73 м, ширина – 19,34 м, висота – 3,50 м. В будинку 6 кімнат: робочий кабінет письменника – 21,1 м2, вітальня – 42,10 м2, дитяча – 26,90 м2, кімната дружини – 16,3 м2, матері письменника – 18,10 м2, їдальня – 19,10 м2, кухня – 24,60 м2.

У 1953 р. на будинку встановлена меморіальна дошка з темно-сірого граніту розміром 0,73×0,50 м з написом: “В цьому будинку 1903 по 1921 р. жив видатний російський письменник-демократ Володимир Галактіонович Короленко”.

На території садиби побудоване приміщення для бібліотеки-читальні, пристосоване для експозиції музею. Приміщення цегляне, одноповерхове під залізною покрівлею. Зовнішні обміри будинку бібліотеки: довжина – 22,5 м, ширина – 13,7 м. Розміри садиби – 119,1×54,7.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Короленко Володимир Галактіонович – (27 07.1853-25.12.1921) – видатний російський письменник.

З 1876 по 1884 р. за антиурядові виступи знаходився в сибірському засланні.

У 1900 р. Короленко оселився в Полтаві. В даній садибі мешкав з 1903 р. Будинок побудований лікарем Будаговським і переданий родині письменника на умовах оренди.

Тут були написані твори: “У козаків”, “Румунські нариси”, “Не страшне”, “Мороз”, “Феодали”, “Спогади про письменників” та ін.

Яскравим прикладом активної громадської діяльності були виступи письменника на захист селян-учасників сорочинського повстання в 1905 р. На сторінках газети “Полтавщина” він опублікував “Відкритий лист статському радникові Філонову”.

Помер В.Г. Короленко в цьому ж будинку 25.12.1921 р.

У 1928 р. в будинку письменника відкрито літературно-меморіальний музей на виконання Постанови Раднаркому України від 7.02.1922 р. № 3 “Про увічнення пам’яті В.Г. Короленка”.

У вересні 1943 р. німецько-фашистські загарбники спалили будинок. Залишилась лише цегляна коробка.

Реставраційні роботи:

За рішенням уряду УРСР у 1946 р. будинок В.Г. Короленка був відбудований і в ньому відкрито літературно-меморіальний музей.

Відбудова внутрішньої частини будинку проводилась за проектом архітектора П.П. Черняхівця. Будино знову покрили залізом.

У 1953 р. до 100-річчя з дня народження В.Г. Короленка побудовано нове помешкання бібліотеки-читальні, яку мріяв подарувати полтавцям письменник, а також господарської будівлі; упорядковано садибу. Проектна документація зберігається в архіві літературно-меморіального музею.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно рішення виконкому Полтавської обласної Ради депутатів трудящих № 529 від 10.12.1970 р.

Охоронний № : 12

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: регулюються рішенням виконкому обласної Полтавської Ради депутатів трудящих № 301 від 8.07.1975 р. (див. генплан розташування пам’ятника).

Основна бібліографія, архівні дані:

БСЭ.- Изд. ІІІ.- Т. 13.- М.: Сов. энц., 1973.- С. 583-585.

Краткая литературная энциклопедия.- М.: Сов. энц., 1962.

Миронов Г.М. В.Г. Короленко.- М.: Молодая гвардия, 1962.

Донской Я.Е. В.Г. Короленко.- Харків: “Прапор”, 1969.

Малий П. В.Г. Короленко й Україна.- Львів: Кн. Жур. Вид., 1958.

Ростов Н. В.Г. Короленко.- Харків: “Прапор”, 1969.

Ілюстративні матеріали:

Схематичний генплан садиби В.Г. Короленка.

Фото загального вигляду садиби.

Фото меморіальної дошки на будинку.