Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Паспортна інформація

Паспортна інформація

Розмір зображення: 969:1200 піксел

Садиба Панаса Мирного

Пам’ятка історії

1903-1920 р.

Розміщення:

Полтавська обл., м. Полтава, вул. Панаса Мирного, 56 (за даними 1974 р.)

Загальний опис:

Будинок одноповерховий, дерев’яний, потинькований, під залізним дахом, на цегляному фундаменті.

Обмір будинку зовні: довжина 16,22 м, ширина 10,5 м, висота 3,30 м. Загальна площа будинку 173, 85 м2.

В будинку 8 кімнат: робочий кабінет (служив також спальнею письменника) – 12,86 м, передпокій – 9,28 м, їдальня – 19,21 м, вітальня – 45,94 м, дитяча кімната – 18,45 м, спальня дружини – 15,15 м, людська – 18,69 м, кухня (підвал – 29,37) м.

13 травня 1949 р., у зв’язку зі 100-річчям з дня народження Панаса Мирного, на будинку встановлена біла мармурова меморіальна дошка (розміри 45×35) з написом: “В цьому будинку жив видатний український письменник, класик української літератури Панас Мирний (П.Я. Рудченко 1903-1920 р.)”

В садибі, перед будинком музею, побудовано пам’ятник письменнику. В кінці садиби знаходиться ставок площею 0,25 га. Загальна площа садиби 1,5 га.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) (1849-1920) – видатний український письменник, народився в м. Миргороді і все життя провів на Полтавщині. З 1871 р. жив у Полтаві. В 1903 р. 5 березня купив садибу у дійсного студента сільського господарства І.Т. Дмитренка на ім’я своєї дружини О.М. Рудченко. Будинок побудовано в 1860 р.

Панас Мирний – автор відомих соціальних романів: “Хіба ревуть воли, як ясла повні !?”, “Повія”. В цьому будинку письменник працював над завершенням роману “Повія”, писав оповідання, які увійшли в скарбницю української літератури як кращі твори.

Панас Мирний брав активну участь у громадському і культурному житті м. Полтави і сприяв проведенню вечорів, присвячених Т.Г. Шевченку, входив до складу комісії при міській Думі по побудові пам’ятника І.П.Котляревському в Полтаві.

В журналі “Рідний край” (Полтава) надрукував вірш “До сучасної Музи”, поему в прозі “Сон” (1905), оповідання “Пригода з Кобзарем” (1906) та інші.

Тут у Панаса Мирного побували: М. Коцюбинський, М. Старицький, М. Лисенко, К. Стеценко, М. Заньковецька та ін.

Після Великої Жовтневої соціалістичної революції Панас Мирний працював у губфінвідділі до останніх днів свого життя. Організував і очолив видавництво дитячого літератури “Зірка”.

Помер Панас Мирний 28 січня 1920 р. і похований в Полтаві.

В 1940 р., з нагоди 90-річчя з дня народження Панаса Мирного, за ухвалою Радянського уряду України в цьому будинку було створено літературно-меморіальний музей.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно рішення виконкому Полтавської обласної Ради депутатів трудящих № 529 від 10.12.1970 р.

Охоронний № : 17

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: регулюються рішенням виконкому обласної Полтавської Ради депутатів трудящих № 301 від 8.07.1975 р. (див. генплан розташування пам’ятника).

Основна бібліографія, архівні дані:

УРЕС.- Т. 2.- К., 1967.- С. 489.

Фонди Полтавського літературно-меморіального музею Панаса Мирного – філії Полтавського краєзнавчого музею / Справа 1156.

Полтавський літературно-меморіальний музей Панаса Мирного. Путівник.- Полтава: “Прапор”, 1959.

Ілюстративні матеріали:

Схематичний генплан садиби Панаса Мирного.

Фото загального вигляду садиби.

Фото жилого будинку.

Фото меморіальної дошки на будинку.