Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Спасо-Преображенська церква

Дерев’яну Спаську церкву зведено 1706 р. в історичному середмісті Полтави поблизу Курилівської брами настоятелем згорілої в 1704 р. Спасо-Преображенської церкви І.Світайлом. Допомогав у спорудженні церкви полтавський полковник І.Іскра.

Після сумнозвісної Полтавської битви влітку 1709 р. у цій церкві слухав подячний молебень російський цар Петро І, а біля церкви поховано загиблих захисників Полтавської фортеці.

У 1837 р. царевич Олександр Миколайович (майбутній імператор Олександр II) пожертвував кошти на збереження пам’ятки. 1845 р. за проектом харківського архітектора А.Тона навколо дерев’яної церкви з відступом від її стін змуровано “футляр” у вигляді однобаневого храму, а 1847 р. з заходу до нього добудовано муровану дзвіницю. У 1890 р. територію обведено мурованою огорожею. Дзвіницю розібрано в 1930-х роках.

Дерев’яну церкву складено з дубових брусів. Вона тридільна, з притвором-ганком, прямокутними зрубами й одним однозаломним верхом, укритим ґонтом. Перехід від четверика нави до восьмерика верху – за допомогою плоских трикутних пандатив.

Мурований “футляр” – тридольний, з прямокутними компартиментами й приземкуватою банею. Вікна – прямокутні, дверні прорізи – зі зрізаними верхніми кутами. Стіни зовні й усередині потиньковані та побілені, дахи та баня укриті покрівельною сталлю по дерев’яних кроквах і кружалах.

Спаська церква – єдиний уцілілий на Полтавщини зразок дерев’яного храму XVIII ст., один з найперший прикладів консервації історичних споруд.

В.В.Вечерський

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 198.