2009 р. Біля Почаївської лаври зведуть храм-«корабель» УПЦ КП

Олеся Пастернак

Дата: 21.08.2007

Для громади Київського патріархату біля Почаївської Святоуспенської лаври зведуть церкву на честь апостола Андрія Первозванного.

Місце під забудову уже освятив архієпископ Тернопільський і Кременецький Іов Павлишин. Як повідомляє релігійно-інформаційна служба України, храм збудують у вигляді корабля.

Досі вірні УПЦ КП, яких у Почаєві декілька сотень, молилися у центрі міста або в довколишніх селах, де є храми Київського патріархату. Громада цієї конфесії існує в Почаєві з 1993 року. Майбутній храм віряни вирішили назвати на честь Андрія Первозванного, бо він є апостолом слов’ян, Руси і першим приніс християнство на наші землі.

Місцева влада сприяла наданню ділянки під будівництво. Представники інших конфесій, зокрема вірні Московського патріархату, проти зведення святині не виступають.

«Це буде дуже великий храм, – каже отець Анатолій Довгалюк. – Хочемо звести його, дотримуючись українських традицій. Колись церкви будували або у вигляді хреста, або у вигляді корабля. Обрали другий варіант”.

«Громада Київського патріархату не вдоволена політикою, яку Московський патріархат проводить через Лавру, – говорить радник архієпископа Іова Юрій Юхновський. – У святині практично немає українських монахів. У Лаврі ігнорують вірних Київського патріархату. Це і стало поштовхом будувати свій храм».

Коментар для «ВЗ»

Андрій Юраш, релігієзнавець:

Почаївська Святоуспенська лавра давно стала корпунктом московського православ’я в Україні. Протягом останніх 15-20 років сюди скеровують монахів неукраїнського походження або ж етнічних українців з неукраїнською ідеологією. Не буде перебільшенням сказати, що Лавра перетворилася на корпункт войовничого антиукраїнства з усіма його виявами.

Варто подивитися на літературу, яку тут пропонують, або ж прислухатися до проповідей. Замість духу християнського смирення у Почаївській лаврі панує дух боротьби і ворожості. Розумію, що може бути ідеологічне несприйняття, плюралізм думок… Свої переконання і позиції варто відстоювати, але не у такий спосіб.

Російська мова має право на існування, але в Україні вона не має права утверджуватися засобами категоричного заперечення і несприйняття. Коли хтось прийде у Лавру і скаже, що хоче молитися українською мовою, одразу матиме справу з бабусями, яких підтримують монахи, та з воєнізованою охороною.

Джерело: “Високий замок”