Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи.

Ощів с

Церква св. Івана Милостивого / ікони Казанської божої матері

Церква св. Івана Милостивого / ікони Казанської божої матері

Розмір зображення: 754:800 піксел

Люблінський воєвода рекомендував православну церкву в селі перетворити на костел (лист до Міністерства віросповідань і публічної освіти від 4 грудня 1937 р.).

В 1937 р. село належало до Грубешівського повіту [Купріянович Г., Рошенко М. Холмщина – минувшина і теперішність. – Пам’ятки України, 1995 р., № 3].

Найдавніші згадки про церкву датуються 1472 р. 1 У 1632 р. привілей для священика Михайла Матвійовича, сина покійного попереднього місцевого священика Матвія Михайловича, надав дідич села Криштоф Журавинський. 2 В акті візитації 1748 р. варязького деканату описана існуюча тоді дерев’яна церква: “в стінах і дахах репарації потребує, вівтар нововиремонтований, в церкві вікон два в дерево оправлених, у вівтарі три”. 3 У 1755 р., як свідчив напис на одвірку західного порталу, на околиці села на високій горі була збудована нова дерев’яна церква св. Івана Милостивого, поставлена на стендарах замість фундаментів. 4 В кінці XVIII ст., при регуляції парафіяльної сітки австрійською владою, приєднана до парафії в Довгобичеві. З 1875 р. – православна. У 1900 р. відновлено окрему парафію. 5 А у 1908 р. проект нової мурованої споруди розробив єпархіальний архітектор А. Пуринґ. 6 Ця неоросійська будівля, аналогічна до церков в Селищах та Депультичах, мала постати на новому місці в центрі села. її звів у 1908-1909 рр. будівничий Гервасій Кочоровський на кошти дворян Тульської губернії Єлизавети та Клавдія Пасхалових. 7 Закладення наріжного каменя відбулося 29 червня 1908 р. 8, а 3 вересня 1909 р. церкву Ікони Казанської Божої Матері урочисто освятив холмський єпископ Євлогій. 9 Зачинені після першої світової війни. Дерев’яну будівлю зруйновано у 1938 р. під час акції нищення церков наХолмщині. 10 В мурованій під час німецької окупації діяла відновлена православна парафія. Зачинена після виселення українців під час акції “Вісла” церква залишалась без догляду і нищіла. Руїни її розібрано у 1970-х рр.

Дерев’яна церква розташовувалася на вершині пагорбу на околиці села на старому цвинтарі. Згідно зі збереженою фотографією11, це була типова українська тризрубна однобанна церква. Ширший і вищий зруб нави її переходив у світловий восьмерик, вкритий шоломовою банею, увінчаною сліпим ліхтарем з маківкою. Бабинець вкривав трисхилий дах з причілком і великим острішком, увінчаний на гребені хрестом на підхрестовому яблуку. Стіни церкви були шальовані вертикально дошками і лиштва-ми. Відсутність піддашшя можна пояснити ремонтом вже в православні часи, коли, як і на Волині чи Поділлі, згідно з уявленнями Синоду, піддашшя було зліквідоване.

Мурована споруда в неоросійському стилі була подібна на інші церкви А. Пу-ринґа. Складалася з ширшої кубічної нави, до якої зі сходу прилягав нижчий і вужчий гранчастий вівтар з двома захристіями по боках, а з заходу незначно вужчий і дещо нижчий прямокутний бабинець. Наву вкривав наметовий пірамідальний дах, увінчаний цибулястою банею на вузькій шиї. Чотири цибулясті баньки були поставлені по чотирьох кутах нави на високих квадратових вежечках, а п’ята вінчала гребінь п’ятисхилого даху вівтаря. Бабинець вкривав двосхилий дах, над яким на західному фасаді здіймався ярус відкритої аркової вежі-дзвіниці, увінчаний високим чотирибічним шпилем з цибулястою маківкою. Нетиньковані цегляні стіни, багато декоровані неоросійським орнаментом, членували аркади, в яких розташовувались високі півциркульно завершені вікна. У тимпанах псевдозакомар нави розташовувались фрескові зображення святих і сцен з біблії.

1. Seniuk В. Cerkwie w regionie Lubelskim. // Losy cerkwi w Polsce po 1944 roku. – Rzeszów, 1997. – S. 348.

2. APP, ABGKP, sygn. 15, a. 77.

3. Там само. А. 78.

4. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1886, T. 7. – S. 750; Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 1982.

5. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 586.

6. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 2118, 2184.

7. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 1982.

8. ХЦЖ, 1908. 4. 17. – C. 645. 9. ХЦЖ, 1910. Ч. 1. -C. 24.

10. ЛНБ, Відділ рукописів, фонд 9, справа 4400, аркуш 12.

11. Фото 1910-х рр. з Архіву м. Луцька, отримане від працівника Луцького Історико-Культурного Заповідника Миколи Хілька за посередництвом В. Бойчука.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 318 – 319.

Вкладені елементи

Церква св. Івана Милостивого, 1755 р. Фото з Державного архіву Волинської обл., 1910-х рр., отримане від Миколи Хілька. Джерело: Слободян В. Церкви…
Фото 1910-х рр.
Церква ікони Казанської божої матері, 1908-1909 рр. Фото 1914 р. ЦДІА, ф. 408, оп. 1, спр. 1327, арк. 27. Джерело: Слободян В. Церкви Холмської…
Фото 1914 р.

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 231

Модифіковано : 18.01.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.