Богадільня
Алла Кургаєва
Комплекс будівель богадільні, 80-і рр. 19 ст. (архіт). Комплекс споруд колишньої богадільні міститься в центральній частині села, в глибині ділянки з відступом від червоної лінії забудови головної вулиці.
Нині в двох його корпусах (№№ 1 і 2) розміщено лікарню, третій (№ 3) – належить школі. Корпуса № 1 і 3 розташовані в одну лінію, їх головні фасади звернені на головну вулицю. Корпус № 2 розміщено в глибині двору, паралельно корпусу № 1.
Будівля зведена в 80-і рр. 19 ст. коштом Павла Харитоненка в архітектурних формах історизму. В основу архітектурно-планувального рішення комплексу було покладено принцип функціонального взаємозв’язку приміщень.
Корпус № 1. Планувальна структура головного корпусу коридорна. Коридор, співпадаючий з повздовжньою віссю будівлі, членує його на два ряди приміщень.
Головний вхід з просторим вестибюлем влаштовано з боку вулиці у вигляді невеликого ризаліту; два службових входи – з протилежного, зверненого в двір фасаду, при чому не симетрично. Відсутність чіткої симетрії спостерігається і в розташуванні вздовж коридору лікувальних палат та приміщень для обслуговуючого персоналу: вони рівновеликі і чергуються згідно функціональної схеми. Будівля зведена із червоної цегли у формах неоготики, з характерними гранчастими наріжними вежками над вінцевим карнизом, аркатурним фризом, а також з арковим входом, обрамленим порталом з вимпергом і завершеним щипцем з зубцями. Площина стіни головного фасаду членується розміщеними в підвіконних просторах лопатками, фільонками під вікнами, а також нішами в цокольній частині по осі вікон. Вікна мають лучкові, а в ризаліті головного входу – аркові перемички. Вхід у підвал розміщено на тильному фасаді.
Корпус № 2. Розміщений паралельно головному будинку, обмежує територію комплексу з затилля. Також вирішено в неготичних формах. Прямокутний у плані з двома невеликими ризалітами з обох боків, він звернений своїм головними фасадом до вулиці, що паралельна центральній. Внутрішнє розпланування його змішане: центральна частина – коридорна, з розташуванням чотирьох приміщень з боку коридору і з входом, розташованим по осі дворового фасаду. Вхід в один із ризалітів, у якому розміщена група господарських приміщень, – також з двору; у другому ризаліті розміщено велику залу.
Архітектурне рішення цього будинку, також зведеного з цегли, дещо лаконічніше. По периметру проходить аркатурний фриз, влаштований під вінцевим карнизом; ризаліти акцентовано щипцями і стрільчатими віконними прорізами; у наріжних частинах будівлі – гранчасті вежки.
Корпус № 3. Розміщений в одну лінію з головним, звернений також в бік центральної вулиці. Він цегляний, Г-подібний в плані, з двома входами з причілків і складним внутрішнім розплануванням. Його головний фасад, розчленований дванадцятьма вікнами, за характером декору дещо перегукується з іншими будівлями комплексу (лопатки, лучкові перемички вікон, елементи арматурного фриза), але введення в композицію двох груп аркових прорізів з рельєфним рустуванням міжвіконних просторів, лопаток і архівольтів, привнесло в зовнішній вигляд споруди риси неоренесансну, що стали визначальними характеру його архітектури. Вінцева частина фасаду, очевидно, не збереглась. Інші фасади без декору .Комплекс богадільні є цікавим архітектурним творінням останньої чв. 19 ст.
[Літератури не виявлено.]
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1180.