Пам’ятки археології

Олег Сухобоков, Віктор Приймак

Городище, раннє та розвинуте середньовіччя (археол ). За 1,2 – 1,5 км на північний схід від села на мисі правого берега р. Псел.

Городище досліджувалося М.Кучерою у 1971.

З напільного (північного) боку відрізано від плато ровом, який побудований у природній западині, що переходить в балки з заходу та сходу, а також досить широким валом (до 10 м у підошві). З зовнішнього боку вал має сліди старих перекопів, а до середини майданчика похило понижується. Майданчик городища має природне пониження в бік мисової стрілки. Південна частина майданчика пошкоджена перекопами, один з яких має вигляд ровоподібної западини.

У центральній частині майданчик стає горизонтальним, південний край дещо підвищений, що може вказувати на наявність тут валу, зовнішній край якого обвалився. Слідів в’їзду не виявлено. Загальна довжина городища становить 50 м при ширині 16 – 18 м. Схили городища з боку річки високі та круті. З боку корінного плато менш високі але також круті. Ще південніше розташована ще одна частина мису (довжиною 40 м, шириною 30 м), що знаходиться нижче на 5,0 – 6,0 м від першої. Слідів укріплень тут не виявлено.

Південна частина цієї ділянки пошкоджена зсувами; західні схили – похилі. Південно-західну частину городища обмежує балка з крутими схилами, за якою починається підвищена ділянка плато, де розташоване селище (230 – 250 х 60 – 70 м). Культурний шар виявлений також на ділянці плато за північний захід від городища.

У відслоненнях південної частини городища виявлена кераміка роменського часу (8 – 9 ст.) та, у меншій кількості, гончарний посуд 11 ст. На поселенні переважає кераміка 11 – 13 ст. та зрідка зустрічається роменська. На підставі знахідок поселення може датуватися 8 – 13 ст. Культурний шар на городищі не перевищує 0,4 – 0,6 м, у той час як на поселеннях не більш за 0,3 м.

Біля підніжжя городища знаходяться кар’єри для видобутку гравію. З одного походить залізний меч 3 – 5 ст., який переданий до Сумського обласного краєзнавчого музею.

[Филарет (Гумилевский Д. Г.) Историко-статистическое описание Харьковской епархии. – М.,1887. – Т.ІІІ – С. 392; Морозов Ю. И. О городищах Харьковской губернии / Ю. И. Морозов // Труды Харьковского комитета по устройству ХІІ археологического съезда. – Т. І. – Х., 1902. – С. 95; Ляпушкин И. И. Днепровское лесостепное Левобережье в эпохе железа / И. И. Ляпушкин // МИА. – М., Л., 1961. – С. 264; Кучера М. П. Звіт про роботу Лівобережного розвідзагону за 1971 г. / М. П. Кучера, О. В. Сухобоков // Архів ІА НАНУ. – ф.е. 1971/17-а. – № 5994. – С. 19-20.]

Курганний могильник (археол.). За 0,8 – 0,9 км на захід від села, на похилому схилі правого корінного берега р. Псел, поблизу розвилки грунтових доріг, в полі.

Виявлений і досліджений В.Приймаком у 1988. Обстежений Є.Осадчим у 2007.

Складається з 14 насипів. Насипи в плані округлі, напівсферичні, висотою 0,5 – 3,0 м, діаметром 10 – 15 м. На момент обстеження у 2007 пам’ятка розорюється, частина насипів пошкоджена грабіжницькими ямами. Розкопки не проводилися.

[Отчёт о разведках на территории Сумской области для Свода памятников истории и культуры 1988 г. / О. В. Сухобоков, В. В. Приймак, А. А. Горбовцов, В. Б. Звагельський // Архів ІА НАНУ. – ф. е. 1988/176. – № 23227. – С. 5; Приймак В. В. Звіт про археологічні розвідки для «Зводу пам’яток історії та культури України» на території Сумської обл. у 2007 р. // В. В. Приймак, Є. М. Осадчий, О. В. Коротя // Архів ІА НАНУ. – ф. е. 2007/229.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1176 – 1177.