Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Собор св.Юра – головна складова ансамблю, вишуканість і ускладненість форм якої вигідно відтіняєгься стриманим характером архітектури будинку капітулу та митрополичого палацу. Храм встановлено на високій мурованій терасі. З боку брами він сприймається у сильному ракурсі. До головного входу, орієнтованого на схід, за традицією, започаткованою в XVI ст. католицькими єзуїтськими святинями, ведуть красиві двораменні сходи. Собор має центричну об’ємно-розпланувальну композицію, своєрідність якої полягає в явній орієнтації на структуру, властиву українським хрещатим багатоверхим храмам (проект Б.Меретина передбачав улаштування бічних верхів). У плані – собор чотиристовпний, хрещатий з підвищеними поздовжніми та поперечними раменами, перекритими хрещатими склепіннями. У центрі здіймається баня, встановлена на світловому підбаннику, що спирається на стовпи й попруасні арки. Понижені компартименти між раменами перекрито сферичними банями без підбанників. Пірамідальність силуету будівлі та розрахунок на круговий огляд її, характерні для православного храмобудування, переплітаються з західною традицією ордерного оздоблення фасадів і застосування алегоричної скульптури.

Закруглені стіни та верх споруди опоряджені розкріпованими пілястрами спрощеного коринфського ордера, що завершуються вазонами та ліхтарями над плинною лінією розвиненого карниза. Цікавими архітектурними компонентами є оригінальні за формою балюстради та аттики. Скульптура органічно пов’язана з архітектурою. Фігурки крилатих геніїв роботи С.Стражевського на сходах символізують християнські чесноти. Над порталом входу встановлено постаті василіанських святих Афанасія та Лева роботи видатного скульптора XVIII ст. Й.Пінзеля. Пірамідальний аттик над головним східним фасадом увінчано динамічною кінною групою “Юрій Змієборець” того ж майстра, яка належить до кращих зразків монументальної скульптури доби бароко в Україні.

Як і в екстер’єрі, в інтер’єрі храму простежується поєднання автохтонних та західних принципів висотного й глибинного розкриття внутрішнього простору. Інтер’єр добре освітлюється двома ярусами вікон і світловим підбанником, що підтримує баню з сюжетом “Христос-Пантократор” роботи художника XVIII ст. Ф.Смуглевича. Він же виконав композицію “Проповідь Христа”’ у вівтарній частині. Фігури Аарона та Мельхіседека у великому дерев’яному вівтарі вирізьбив М.Філевич. Ряд ікон і великі композиції “Архієрей” та “Поява апостолів” створив у 18 ст. Ю.Радивиловський. В оздобленні різьбленого іконостаса (майстер – Я.Пробст), вирішеного у вигляді пе-редвівтарноі огорожі, брав участь відомий український маляр кінця 18 – початку 19 ст., вихованець Віденської академії мистецтв Л.Долинський. Його пензлю належать намісні ікони, овальні зображення пророків і 16 сцен-празників. Решта малювань інтер’єру належить художнику С.Фаб’янському, що розмальовував собор у 1876 р.

Собор і навколишні споруди є видатним ансамблем, вирішеним у єдиному стилістичному ключі пізнього бароко, та шедевром архітектури й містобудування світового рівня.

Т.О.Трегубова

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 150 – 151.