Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2004 р. Вітражі Львова

Впливи “нового мистецтва” виразно відчутні у вітражних полотнах Торгово-промислової палати (проспект Т.Г.Шевченка, 17-19; 1907-1911 pp., архітектурне бюро І.Левинського), які утворюють ансамбль оздоби поверхів сходової клітки. Композиційна структура всього ансамблю чітко продумана і складається з шести орнаментованих вікон, з яких три елементи нижнього ряду є органічним продовженням трьох верхніх.

Як уже зазначено, для вирішення композиції верхнього ряду вікон художник використовує медальйони – одну з характерних деталей в архітектурі та пов’язаних з нею видів мистецтв періоду сецесії у Львові. Композицію центрального медальйону утворюють квіти та листки маків, складені між собою таким чином, шо контури пелюсток однієї квітки неперервно переходять на пелюстки іншої, творячи уже наступну квітку чи групу листків. Цей вишуканий букет опоясаний по овалу гірляндою з лаврового листя.

Стилізована квітка маку – це поширений елемент у композиціях вітражів і псевдовітражів не лише львівських кам’яниць (пл. Маланюка, 2; вул. Кльоновича, 4; вул. Богуна, 7; вул. Коперника,3). Художники часто використовували маки для оздоби вітражних полотен у будівлях Кракова (вул. Липневого Маніфесту, 9; вул. Кармеліцька, 46; вул. Ленартовича, 5, тошо), бо мак, як і водяна лілія, ірис, жоржина, братики, цикламени, півонія, творили характерну флору сецесії. Та на відміну від краківських вітражів, де художників вабили гнучкі контури цілої рослини – квітка, стебло, котре давало можливість викреслювати довгі хвилясті лінії, листя, корінь, на львівських вітражах квітучі рослини спліталися у вінки, гірлянди, складалися в букети чи кошики. З появою псевдовітражної продукції місцевих фірм квіти на гнучких стеблах стали частим елементом декору кам’яниць Львова.

Композиції двох бокових медальйонів складаються з розквітлих троянд, розташованих так, щоби заповнити собою овали, які також опоясані гірляндами з лаврового листя. Всі три медальйони немов підв’язані червоною стрічкою до фриза, орнаментованого стилізованими дубовими листками. Фриз, безумовно, є важливою композиційною деталлю – прив’язкою, без якої декоративні медальйони загубилися б на великій площині вітражного полотна, зібраного з прямокутних модулів молірованого скла.

Монохромне тло, на якому спалахами барвистих квітів вирізняються медальйони, завершується понизу широкою орнаментальною смугою, складеною з вертикальних видовжених краплевидних елементів і поперечних хвилевидних ліній спайки, ритм яких переходить на нижній ряд вітражних полотен і є основою композиції трьох сегментів вікна. Завершується нижній ряд вітражів чіткою арабескою, утвореною тісно сплетеними дубовими листками.

Композиційно-пластичне вирішення ансамблю вітражних вікон художник вдало підтримує кольором, який є характерною особливістю цього вітражного засклення, завдяки якому вся композиція дістає необхідне внутрішнє наповнення і вивершення. [Проект А.Захарієвича. Виконала Краківська фірма вітражів і мозаїк С.Г.Желенського в 1908 р. (сигнатура)] Колір, немов жива субстанція, перебуває у процесі руху, – від нейтрального фону верхнього ряду вітражів до поступового нарощування барви від ніжно-жовтого, блідо-зеленого, голубого до жовтогарячого й оранжевого, останні з яких є завершальним акордом у симфонії барв цілого комплексу вітражної оздоби.

Зазначимо, що вітражі Торгово-промислової палати мають виразні риси ансамблевості, які полягають у їх чіткій підпорядкованості загальному образові інтер’єра споруди. Ритмічний поділ площини вікна на сегменти знаходить продовження відповідно на стінах уздовж сходової клітки у вигляді неглибоких простокутних заглибин, які в свою чергу декоровані ліпними низками гірлянд з лаврового листя. Для підтримки мажорно-колористичного ладу вітражів в інтер’єрі художник запроектував мозаїчну оздобу на мармурових боковинках сходових маршів, де в невеликих прямокутниках викладені букети різних квітів: маків, нарцисів, троянд тошо.

Доповнює ансамбль декору внутрішнього архітектурно-просторового середовища споруди вітраж півкруглого вікна над порталом будинку. Площина вітража розділена на три сегменти, проте жоден з них не є органічним продовженням вікон сходової клітки і не підпорядковується ансамблеві декоративної оздоби інтер’єра. Тобто вітраж є виразно репрезентативним і виконує суто декоративну функцію. Центральна частина вітражного полотна різко відрізняється від бокових частин своєю композицією. Лінія металевої спайки окреслює геометричні фігури – видовжені прямокутники, великі і малі кола, ромби – заповнені тафлями кольорового скла блідих відтінків. Ймовірно, ця частина вітража була реконструйована і втратила свій первісний вигляд.

Бокові сегменти вітража вражають насиченістю барв і динамізмом композиції. Вони перегукуються з мотивами краківського надбрамного вітража художника Генрика Узембло (1911 р., вул. Флоріанська, 45). Враження руху підсилюють різкі злами контурів спайки та чергування різних відтінків фіолетового, смарагдового, голубо-зеленого, охристого, ультрамаринового скла, пересипаного вкрапленнями гранчастого кришталю. Автор використав максимум ефектів, які з’являються під час відливання скла: нерівності товщини скляної тафлі, поява повітряних бульок, нерівномірність змішування барвників різного кольору. Подібні ефекти художники часто застосовували у вітражних композиціях періоду сецесії (вул. О.Герцена, 6; вул. Д.Донцова, 9 та 11; вул. С.Бандери, 24; пр. Т.Шевченка, 17-19).

Джерело: Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX – початку XX століття. – Льв.: 2004 р., с. 94 – 99.