Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

2008 р. Опорядження фасаду львівської пам’ятки оповито чиновницькими таємницями

Дата: 27.08.2008

«Чи повернуться оригінальні скульптури на фасад палацу Ревуцьких у Львові є секретом навіть для мене». – казав сьогодні, 27 серпня у коментарі ЗІКу начальник управління капітального будівництва львівської міськради Богдан Коваль.

Історичну кам’яницю № 3 на пл. Ринок у Львові нині будівельники вбирали у риштовання, гамуючи спрагу пивом. На прохання зголоситися, хто б із них міг прокоментувати ситуацію, робітники в померанцевих шоломах сказали, що ліпше зможуть зробити бетонну стяжку на скріплення потрісканих кам’яних плит балкону другого поверху, або малярку в кімнатах за особливою домовленістю з господарями. Заперечення щодо неможливості бетонної стяжки на пам’ятці архітектури на риштувальників особливого враження не справило.

Як пояснив Богдан Коваль, УКБ міста уклало угоду на реставрацію фасаду і є замовником робіт, а виконавцем виступає фірма «Еталон». На ці роботи передбачено 1,5 млн грн із державної субвенції на відновлення пам’яток історичного середовища міста Львова. Питання повернення автентичних скульптур на фасад кам’яниці, за словами Богдана Коваля, мають вирішити управління охорони історичного середовища Львова разом із інститутом «Укрзахідпроектреставрація».

Керівник архітектурної майстерні № 3 згаданого інституту Лідія Горницька, яка здійснюватиме авторський нагляд за реставраційними роботами, повідомила, що домагатиметься повернення оригінальних скульптур, які є невідторгненним композиційним елементом фасадного декору історичної пам’ятки.

Довідка ЗІКу. Зрізану з фасаду кам’яниці № 3 на пл. Ринок у Львові «Глорію» замінить бетонна підробка! До Львівського музею дерев’яної сакральної барокової скульптури на пл. Митній мають перемістити оригінал алегоричної скульптури «Глорія», яка іще торік увінчувала палац Ревуцьких на пл. Ринок, 3 у Львові, – цю інформацію у розмові із кореспондентом ЗІКу підтвердив директор Львівського галереї мистецтв Герой України Борис Возницький.

За словами Бориса Возницького, у приміщенні Агенції ревіталізації Львова на вул. Дністерській, 25 відбулася нарада за участю керівництва управління охорони історичного середовища Львова, де було вирішено перемістити алегоричну скульптурну композицію «Глорія» до Музею барокової скульптури, який підпорядкований на правах філії Львівській галереї мистецтв.

«На будинку поставлять підробку з бетону, а оригінали всі будуть у музеї, бо вони вже розсипаються. Перевозити їх буде не музей, а управління охорони історичного середовища Львова», – уточнив Борис Возницький.

Нагадаємо, що скульптурна алегорія Глорії була демонтована 13 грудня 2007 року, після того, як торік улітку цей же будинок позбувся двох скульптур «Геніїв». За цим фактом автор проекту реставрації фасаду будинку №3 на пл. Ринок у Львові архітектор-реставратор АРМ-З Інституту «Укразахідпроектрестарація» Лідія Горницька написала листа до керівництва національного комітету ІКОМОС.

Досі «Глорія» перебувала на території скульптурного цеху Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики на вул. Мучній. Один із співзасновників ТзОВ «Цех каменярів» Тарас Бенях, якому управління охорони історичного середовища Львова доручило оглянути й реставрувати «Глорію», у розмові із кореспондентом ЗІКу стверджував, що скульптура виявилася у значно ліпшому стані збереженості, аніж путті. Однак Лілія Горницька має вагомі підстави сумніватися у методичній правильності таких реставраційних дій, як заміна оригіналів копіями, та засобів, якими чистили скульптуру.

«Це самочинні дії, в яких присутній склад злочину, що на нього я хочу звернути увагу прокуратури: яким правом було встановлено риштовання, яким правом знято із фасаду скульптуру та декоративну кам’яну вазу? Це якийсь вандальський бандитизм щодо пам’ятки ЮНЕСКО!», – сказала Лідія Горницька.

«Є підстави непокоїтися, що автентичні скульптури із цього будинку ніколи вже не повернуться на своє місце. Сумнівно, що знайдуться гроші на їхню реставрацію. Натомість хтось заробить на транспортуванні й виготовленні копії. До того ж, невідомо куди подінуть оригінали, – вони можуть опинитися на чорному ринку, або тішитимуть око якогось колекціонера у приватному маєтку в той час, коли громаді підкинуть чергову казочку про те, що скульптури були в поганому стані й розсипалися під час перевезення чи реставрації», – вважає Лідія Горницька.

«Хіміко-технологічні параметри цієї скульптури досліджували найкваліфікованіші в Україні хіміки-силікатники. Вони здивовані тим, що у Львові вдалися до такого варварства, бо нема потреби демонтувати навіть найкрихкішу скульптуру, яка розколюється. Сучасні реставрації технології дозволяють здійснити на об’єкті першочергові протиаварійні заходи.

В тому нічого надзвичайного нема: зводять риштовання, влаштовують горішній майданчик, обгороджують його сіткою так, що жодна піщинка униз не впаде! А тут на виправдання злочинних дій нагнали страху: мовляв клопочемося про безпеку пішоходів, яким скульптура на голову впасти може. Якщо грамотно виконувати протиаварійні заходи, як того вимагає техніка безпеки, – то не впаде! « – наполягає досвідчений реставратор, якій завдячує своїм порятунком палац Бандінеллі на пл. Ринок, 2.

«Це прецедент, який відкриває шлюзи наступному масовому зрізанню архітектурного декору із історичних будинків у середмісті. За такою мотивацією можна «оголити» до 50 відсотків споруд. Якщо зараз це не припинити законним шляхом, то наступною жертвою стане будинок №4 на пл. Ринок. Чи хтось собі тільки усвідомлює, якою є світова вартість бодай одної із фігур на аттику цієї кам’яниці?!», – непокоїться Лідія Горницька.

«Структура, яка здійснює скульптурний дерибан Львова, заробить на копіях, але досить дешеві копії не дорівняються оригінальним творінням давніх майстрів, беззаперечною перевагою яких є історична справжність Львів втратить свою автентичність не внаслідок війни чи якогось катаклізму, а через злочинну недбалість!

Якщо цього разу оборудка із несанкціонованим переміщенням пам’ятки зійде крутіям з рук, то після такого прецеденту далі важче буде щось опротестовувати», – робить сумний прогноз Лідія Горницька, маючи намір винести це питання на конференцію реставраторів, яка запланована на 18 травня.

Джерело: «Західна інформаційна корпорація»