2010 р. У Львові створюють музей-клон?

Ірина Залецька, Мар’яна Вербовська

Дата: 06.08.2010

Львівська міськрада, не жаліючи часу і коштів, створює меморіальний музей тоталітарних режимів “Територія терору” на пр. Чорновола, 45. Водночас з громадськістю цей проект ніхто не погоджував, та й депутати міськради не розуміють навіщо створювати музей, який по суті дублюватиме нещодавно відкритий – “Тюрма на Лонцького”.

Нагадаємо, “Пошта” вже неодноразово писала про перипетії створення Меморіального комплексу “Тюрма на Лонцького”. Міська рада створила комунальну установу культури “Музей пам’яті жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького” з перспективою, що приміщення колишньої тюрми на Лонцького на вул. С. Бандери, 1 перейдуть у відання Львівської міської ради.

Натомість їх залишили на балансі Служби безпеки України під егідою Центру досліджень визвольного руху. А нова міська структура, в складі одинадцяти осіб на чолі з колишнім помічником міського голови Тарасом Чолієм, логічно залишились незатребуваними. Та, попри здоровий глузд, замість того, щоб ліквідувати непотрібну установу, в травні цього року міськвиконком прийняв рішення погодити концепцію створення Меморіального комплексу тоталітарних режимів “Територія терору”.

Згідно з концепцією, це буде інтерактивний музей “Територія терору”, який ділитиметься на чотири зони: “Аванзона”, “Алея тоталітаризмів”, “Пересильна тюрма № 25” та технічна зона. За вхідною брамою відвідувачів чекатиме майданчик з монументом, присвяченим депортаціям людей в ГУЛАГ, Сибір, Казахстан, нацистські концтабори, а також символічна стіна з документальними зображеннями подій того часу.

Далі слідуватиме алея пам’ятників тоталітарної доби. Опісля екскурсійні групи стрічатиме “Колонада Тиранів” з портретами тиранів і диктаторів тоталітарних режимів і їхньої символіки, а також з текстовим документальними роз’ясненнями їхніх злочинів. В експозиції буде “Стіна пам’яті” у вигляді бетонного муру з викарбуваними на гранітних плитах прізвищами людей, які перейшли через “Пересильна тюрма № 25“ або були знищені у тюрмах міста Львова. Мур буде згори обтягнутий рядами колючого дроту, що відтворить атмосферу тюрми.

Колією курсуватиме відтворений вагон -“телятник“ періоду 1930-40-х років, який використовували для вивозу людей у концтабори. Експозиція виглядатиме як “Часовий тунель“ з екскурсом у різні періоди діяльності тоталітарних і авторитарних режимів ХХ століття.

Автором і натхненником комплексу став директор установи культури “Музей пам’яті жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького” Тарас Чолій, який до слова не має освіти історика. За його словами зараз тривають підготовчі роботи створення меморіалу.

– Наша установа працює над збором інформації для експозицій: скануванням архівних матеріалів, інтерв’ю з репресованими, відеозйомкою їхніх свідчень. Ми готуємо фільм про цей час. Звичайно музей буде створено за кошти міста, але ми також займаємось пошуком грандових коштів для реалізації цього проекту. Для цього нам необхідний європейський музей-партнер і вже є напрацювання з одним із словацьких музеїв визвольних змагань. Маю надію, що до квітня 2012 року ми відкриємо першу експозицію, – прогнозує Тарас Чолій.

Про більш ніж прихильне ставлення міського голови до цього проекту свідчить те, що для підтвердження необхідності цього меморіалу віднайшли давню ухвалу міської ради за 2003 рік “Про створення меморіального комплексу на частині території колишньої пересильної тюрми на пр. В. Чорновола”. Також не провели конкурсу на визначення кращого проекту забудови території, натомість пропонують віддати територію під конкретний проект, який не був на обговоренні в громадськості (не те що істориків).

Окрім цього на виготовлення проектно-кошторисної документації та утримання цієї структури в бюджеті розвитку міста цього року заклали відразу півмільйона гривень. А міський голова відверто лобіюював це питання під час засідання сесії міськради минулого четверга. Натомість міські обранці не зовсім розуміють для чого Львову потрібен, по суті, дублюючий музей.

– Мені дуже прикро, що замість того, що ми дбати про той комплекс, який нині існує, маю на увазі “Тюрму на Лонцького”, починаємо в алярмовому порядку зводити нові музеї. На мою думку, пан Садовий просто клонує музей, бо йому не подобається, що “Тюрма на Лонцького” не комунальне підприємство. Вочевидь, його гнітить, що тюрма перебуває на балансі СБУ. Під час сесії, на якій розглядали відведення земельної ділянки під “Територію Терору”, навіть політв’язні протестували проти такого музею.

Йдеться про те, що блага справа робиться поспіхом і неналежно. Для того, щоб облаштувати Тюрму на Лонцького, витратили більше п’яти років, а на “Територію Терору” – декілька місяців, – коментує “Пошті” Віра Лясковська, голова комісії природокористування, охорони довкілля і благоустрою ЛМР. – Проблема у тому, що навіть голосування на сесії міської ради відбувалося похапцем, нікому не показували проект, ніхто не опрацьовував програму музею так, як була опрацьована Тюрма на Лонцького.

Історики своєю чергою не проти “попкорно-пластикового” проекту водночас переймаються реакцією світової спільноти на місце, яке обрали для його реалізації.

– В Україні зараз загальнонаціональної політика вшанування жертв репресій відсутня. Тому звичайно добре, що є ініціатива влади створити такий меморіал. Водночас я проти розсіяння і так обмежених фінансових та інтелектуальні ресурси Львова. Давайте спочатку доведемо до пуття одне місце пам’яті – Меморіальний музей “Тюрма на Лонцького”.

Окрім цього я категорично проти будівництва меморіального комплексу на території колишнього єврейського гетто. Там з расистських мотивів знищено величезну кількість євреїв. У світі можуть сприйняти будівництво меморіального комплексу як спробу затушувати ШОА (голокост)! – переконаний Андрій Павлишин, історик, перекладач редактор Західної аналітичної групи.

Серед прихильників будівництва музею – Петро Франко, який у 1940-их роках перебував у в’язниці, на місці якої планують облаштувати “Територію Терору”.

Бути чи не бути музею – питання до вирішення. Оскільки це перша ухвала міськради про погодження місця і виготовлення проекту землеустрою. Окрім цього на пропонованій території є приватна автостоянка, яку потрібно кудись переносити. Окрім цього невідомо як на це зреагує громадськість з думкою якої міська влада чомусь вирішила не рахуватись, хоча комплекс будуватимуть за кошти платників податків, тож надалі саме громадяни міста його утримуватимуть.

Джерело: “Львівська пошта”