2018 р. Звід пам’яток України

Будинок єпископа Фальчевського 16 ст., розташований по вул. Кафедральна 23.

Поблизу Луцького замку знаходиться давня кам’яниця. Це найдавніший цегляний житловий будинок Луцька, що мав різні назви в залежності від того, хто в ньому проживав. Оригінальний витвір луцької міської архітектури збудований у 1545−1546 рр. Юрієм Фальчевським, котрий в 1535 р. за рекомендацією королеви Бони став луцьким єпископом. Фальчевський брав активну участь у вирішенні політичних та економічних питань держави, був одним із найбільших фундаторів будівництва в Луцьку. Будинок був збудований на місці, де до мурованої стіни, яка йшла від Воротної башти, підходив дерев’яний паркан з боку Глушця (друга лінія укріплень Верхнього замку). Князь-єпископ спостерігав за будівництвом «з великою ретельністю: не мало виведено вже цього будинку вище старої кам’яної стіни, і він мав надію в це літо вивести до верху усі стіни. На потреби цього будинку звезено немало дерева, каміння достатньо є на двері й вікна, і дещо вже готове, а інше тепер роблять». Архітектурний задум викликав захоплення в королівських ревізорів: «коли цей будинок буде цілком закінчено, тоді немала прикраса і захист прибудуть усьому замку і місту». Вислів явно свідчить про призначення будинку як оборонного об’єкта міста.

На іконі св. Ігнатія будинок має чотирисхилий дах з двома димарями, що, вірогідно, вказує на двокамерність споруди. На рівні другого поверху з боку заплави видно по два вікна, які відповідають кожній камері. Проглядають також два вікна в західній стіні. До першого поверху з боку заплави притулилася частково зруйнована цегляна стіна Окольного замку.

В кінці XVIII ст. будинок належав Гулевичам, безпідставно називався «будинком Пузин».

На акварелі К. Войняківського (між 1772 і 1812 рр.) видно лише половину цього будинку. Обидва вікна (одне-в північній стіні, друге-в західній, гірше проглядається) на рівні другого поверху. Можливо, художник спостерігав вже частково розібраний будинок, скажімо, після пожежі. Перед 1910 р. його добудували в дереві.

Садиба має два поверхи та підвал. Будинок – прямокутний за планом і складається з двох частин: давнішої – мурованої, та дерев’яної, що була прибудована в 19 ст. Перекриття першого поверху мурованої частини будинку – склепінчасті. Цікавою особливістю цієї кам’яниці є контрфорс, що підпирає праву сторону будівлі, деякі дослідники пов’язують його існування з оборонною функцією будівлі, стверджуючи, що кам’яниця була вбудована до оборонної стіни. Проте, ймовірно, наявність контрфорса зумовлена перепадом рельєфу – він тримав будинок від сповзання в оборонний рів замку. На поч. ХХ ст. будинок добудовують в дереві і він набуває сучасного вигляду.

Джерела та література:

Абрамюк І. Місце житлових будинків у формуванні забудови Луцька ХVII–ХІХ ст. / І. Абрамюк // Старий Луцьк: наук.-інформ. зб. ЛДІКЗ. – Луцьк : Терен, 2009. вип. V. – С. 187–191;

Должко О. Занедбана історія. Будинок Пузини / О. Должко // Аверс прес. – 2012. – 29 листоп. – С. 1−3;

Колосок Б. Найдавніше житло Луцька / Б. Колосок // Нар. трибуна. – 1995. – 24 січ;

Колосок Б. В. Луцьк – пам’ятка архітектури та містобудування : історико-архітектурний нарис / Б. В. Колосок. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2011. – 124 с.;

Колосок Б. В. Луцьк : Архіт.-іст. нарис / Б. В. Колосок, Р. Г. Метельницький. – К. : Будівельник, 1990. – 192 с.;

Луцьк стародавній: Пам’ятки Старого міста. – Луцьк : Терези, 2015. – 128 с.;

Метельницький Р. Загадки старого Луцька / Р. Метельницький // Луцький замок. – 2000. – 15 червня;

Пясецький В. Архітектурна спадщина Луцька : особливості формування та збереження / В. Пясецький // Є. – 2004. − № 2. – С. 18–21;

Пясецький В. Е. Луцьк. Старе місто. Книга – 1 : історико-краєзнавчі нариси / В. Е. Пясецький. – Луцьк : «Волинські старожитності», 2013. – 336 с.;

Пушкар Н. Сороковини за втраченими «Будинком Пузини» / Н. Пушкар, Т. Приймак // Слово Волині. – 2013. – 28 лют. – С. 11;

Харів О. Пам’ятку біля замку нарешті оновлять / О. Харів // Луцьк. Замок. – 2012. – 21черв. – С. 13;

Харів О. Архітектурні пам’ятки, які ми не помічаємо / О. Харів // Луцьк. Замок. – 2010. – 8 лип. – С. 8–9.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 16 – 18.