Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Паспортна інформація

Будинок, де містилася приватна колекція М. Терещенка

Пам’ятка історії

1877; 1882-1884 рр.

Розміщення:

м. Київ, Старокиївський р-н, вул. Терещенківська, 9.

Загальний опис:

Будинок 2-поверховий, цегляний потинькований з розшивкою швів та облицюванням цоколя кам’яними плитами. Планування змішаного типу з анфіладним розміщенням парадних залів на 2-му поверсі та житлових кімнат у внутрішній частині будинку. Композиція фасаду асиметрична, в її лівій половині збережена структура особняка М. Чаплинської з пристінним портиком входу. Прибудована по вулиці частина має центральне розташування головного входу з балконом над ним. Вікна 2-го поверху виділені пілястрами та верхніми фільонками з рельєфами на міфологічні теми; карниз значного виносу з модульйонами доповнюють лев’ячі маскарони. Аналогічно оформлений надбудований високий аттик фронтону бічного ризаліту. У міжповерховому поясі фасаду уміщений рельєф меандру. В цілому головний фасад вирізняється майстерністю точно витриманої стилізації у формах “неогрек”. Самостійний експозиційний інтерес мають чудово виконані інтер’єри музею. У анфіладі, що зберегла класичну цілісність та урочистість, кожен з залів декорований у своєму історичному стилі – необароко (будуар), неоренесанс (білий танцювальний зал), мавританському (кабінет, кімната для паління). Архітектурне вирішення кожного приміщення відрізняється вишуканістю оформлення та розмаїтістю оздоблення.

За нашого часу будівля має помітні втрати на головному фасаді: не збереглися каріатиди, що підтримували портик головного входу, відсутні кам’яна огорожа балконів та парапетів з декоративними стилізованими триножниками та пальметами.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Будівельна історія споруди складається з декількох етапів. У 1877 р. на ділянці, що належала М. Чаплинській, за проектом архітектора В.М. Ніколаєва було збудовано двоповерховий житловий будинок. Його симетричний за планово-просторовою структурою об’єм став за основу при подальших реконструкціях. У 1880 р. садибу придбав відомий український цукрозаводчик та меценат Ф.А. Терещенко (1832-1894 рр.), яка у власності його родини залишалась до 1918 р.

На час придбання садиби Ф.А. Терещенко мав чималу колекцію картин та антикварних цінностей, й задля її розміщення значно розширив свій особняк: у 1882-1883 рр. до існуючого будинку було прибудовано прямокутний у плані палацовий об’єм, що поглинув його правий ризаліт, лівий же ризаліт було надбудовано й переплановано. Фасад декоровано у неокласичному стилі. Будівельні роботи здійснювались за проектом академіка архітектури А.Л. Гуна під керівництвом В.М. Ніколаєва. У 1884 р. до первісного об’єму з боку двору за проектом В.М. Ніколаєва прибудовано приміщення спеціально для картинної галереї. Тут же були розміщені зимовий сад та двосвітлова оранжерея.

У прибудові та оформленні будинку 1882-1884 рр. брали участь петербурзькі підрядчики: Лапин, Шрадер, Михайлов, Вебер, меблева фірма Мельцера, скульптори Шварц та Ботт, художник Садиков. Металеві ковані грати дворового проїзду, що зроблені за ескізами В.М. Ніколаєва у 1903 р., відмічені в літературі як вдалий зразок застосування художнього металу в архітектурі Києва.

Після 1918 р. неодноразово змінювалось призначення споруди: Ф. Ернст повідомляє, що в будинку знаходилось Міністерство закордонних справ Центральної Ради, уряди Скоропадського та Директорії, штаби Червоної Армії, Денікінської армії, штаб Драгомирова, польської кулеметної роти, Ревтрибунал Київського військового округу.

7 листопада 1922 р. в колишньому будинку Ф.А. Терещенка була відкрита Київська картинна галерея. У 1934 р. вона увійшла до складу єдиного Державного музею, а після 1935 р. реорганізована знову в самостійний музей, який з того часу мав назву Київського державного музею російського мистецтва.

Пам’ятник І.Ю. Рєпіну поряд з головним входом у музей встановлено у 1984 р. (скульптор О.К. Комов).

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно рішення виконавчого комітету Київської міської Ради № 1804 від 22.11.1982 р.

Охоронний № : 47.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради № 920 від 10 липня 1979 р. встановлено зону регулювання забудови І категорії.

Основна бібліографія, архівні дані:

Київ. Провідник / За ред. Ф. Ернста.- К., 1930.- С. 235-241.

Дахнович А.С. Київська картинна галерея.- К.: Київдрук, 1927.

Факторович М.Д., Членова Л.Г. Художественные музеи Киева.- М., 1977.

ДАКО, ф.433, оп.1, спр.421.

КДМА, ф.163, оп.41, спр.117; 1160; 1207; 2313; 2831.

ЦДАВО, ф.4763, оп.1, спр.15.

ЦДАВО, ф.4906, оп.1, спр.1586; 1851.

ЦДАВО, ф.166, оп.4, спр.190.

ЦДІА, ф.830, оп.1, спр.252; 292; 312; 478; 492; 497; 1672.

ЦДІА, ф.830, оп.2, спр.25.

Ілюстративні матеріали:

Будинок, де містилася приватна колекція М. Терещенка (Музей російського мистецтва). Загальний вигляд.