2011 р. Звід пам’яток Києва
Юрій Нельговський
Розмір зображення: 1312:489 піксел
564. Шевченка Тараса провулок, 19 – 20 ст. (архіт., іст., містобуд.).
У центрі міста, пролягає від Майдану Незалежності до пров. Михайлівського, до провулка прилучається вул. Малопідвальна. Проходить по тальвегу яру в межах південної частини стародавнього «міста Ярослава». Вперше згаданий 1834 як вул. Козиноболотна (від місцевості яка мала назву Козине болото).
Пізніше мав назви вул. (пров.) Козиноболотська, Козине Болото. З 1894 – пров. Хрещатицький, з 1925 – сучасна назва. Прокладений відповідно до генплану Києва 1837. Нарізка ділянок, що сформувалися переважно в 1-й пол. 19 ст., незважаючи на окремі втрати і сучасну забудову, має історичний характер. Збереглися ширина вулиці та щільна периметральна забудова. Провулок складається з двох частин, обумовлених рельєфом місцевості. Перша – від Майдану Незалежності до вул. Малопідвальної майже рівна, друга – від вул. Малопідвальної до пров. Михайлівського – піднімається вгору.
Найстарішою спорудою є єдиний на вулиці дерев’яний будинок № 8-а, зведений 1835, – типовий для обивательської забудови міста 1-ї пол. 19 ст.
Інші споруди кін. 19 – поч. 20 ст., що мають статус пам’яток, виконані в формах історизму та цегляного стилю (№ 8, 13/21, 13/21-б, 13/21-в). Домінантою в об’ємно-просторовій композиції вулиці є п’ятиповерховий житловий будинок № 10/12, що завершує перспективу вул. Малопідвальної (див. ст. 250.5). Провулок – одна з найвужчих вулиць Києва. Завдяки тому, що висота забудови в багатьох місцях дорівнює ширині провулка, а в деяких випадках перекриває її, створюється враження замкненого архітектурного простору, що робить вулицю масштабною для пішоходів.
Будинок № 8-а є пам’яткою історії національного значення. 1846 – 47 в ньому проживав видатний письменник, художник і громадсько-політичний діяч Т. Шевченко разом з письменником, вченим О. Афанасьєвим-Чужбинським і художником М. Сажиним.
Література:
Вулиці Києва. – К., 1995; Київ: Історичний огляд. – К., 1982.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 2004.