Проскурня

Тетяна Маніфасова, Валентина Шевченко

Проскурня др. пол. 18 ст.

(архіт.).

Вул. Почайнинська, 2.

Споруджена впритул до брами. Містобудівне значення і час зведення споруди виявлено дослідженнями, здійсненими в ході історико-культурної інвентаризації забудови Подолу 1972 – 79 рр. (арх. В. Шевченко). На плані Подолу 1803 р. позначено два будинки, розташовані симетрично з обох боків брами. Обидві споруди разом з брамою утворювали червону лінію стародавньої вулиці, яка проходила під кутом до сучасної. Під час формування сучасної вул. Почайнинської будинок з південного боку брами було знесено.

Будівля одноповерхова, цегляна, тинькована, у плані прямокутна, складається з анфілади приміщень. Східний фасад з боку внутрішнього подвір’я завершений високим профільованим карнизом, має два невеликих прямокутних вікна і вхід по осі. Наріжжя фасаду та дверний отвір підкреслено пілястрами. Західний фасад з боку вулиці розчленовано лопатками та увінчано антаблементом з неглибокими нішами. Вигляд споруди спотворено пізнішими переробками: закладено два вікна, зруйновано карниз, змінено дах. Проскурня є органічною складовою частиною ансамблю Іллінської церкви. Має велику містобудівну цінність, оскільки .фіксує напрямок стародавньої вулиці Подолу. Первісне призначення будинку не встановлено.

Тепер використовується церковною громадою як проскурня.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 401.