2011 р. Звід пам’яток Києва
Людмила Рилкова
489.5.5. Склад книжок і паперу друкарні та книжковий магазин, 1850 – 51 (архіт.). Корпус № 112. За південно-західною частиною оборонного муру верхньої території Лаври, неподалік від вежі Іоанна Кущника (корпус № 88).
Згідно з планом 1638, на цій території розташовувався гостиний дім для чернечої братії та прочан, за планом 1695 – «двори позаду монастиря».
12 грудня 1849 пожежа, що почалася у проскурні, знищила горище друкарні зі складом надрукованих книжок та паперу. 17 грудня того ж року вирішено спорудити для друкарні окреме складське приміщення поза територією монастиря. Духовний собор Лаври запропонував єпархіальному та лаврському арх. П. Спарро розробити план і фасад складу. 21 грудня проект було виготовлено. За літній сезон 1850 муляри підрядчика О. Авдеєва спорудили склад. У квітні 1851 укладено контракт з підрядчиком Ф. Кисельовим, який потинькував будинок і виліпив пілястри обабіч вікон і дверей. 1906 проведено капітальний ремонт. 1915, в зв’язку із загрозою німецької окупації Києва під час 1-ї світової війни, книжковий фонд було перевезено у цегляний сарай на подвір’ї Свято-Троїцької церкви (не збереглася) на розі вулиць Жилянської та Великої Васильківської. Під час воєнних дій 9 – 11 червня 1920 будинок пошкоджено снарядами (пробито дах тощо). У січні 1923 націоналізовано.
Двоповерховий з підвалом, цегляний, тинькований, пофарбований, у плані прямокутний, з двосхилим дахом і бляшаною покрівлею. Планування коридорне, з двобічним розташуванням приміщень. Перекриття пласкі.
Побудований із застосуванням класицистичної схеми. Південний (чоловий) та північний фасади ритмічно прорізано обрамленими лиштвами невеликими прямокутними вікнами другого поверху та півциркульними – першого. Переважно горизонтальний характер членування утворюють підвіконний гурт першого поверху і надвіконний – другого. Масивні наріжні лопатки надають споруді монументальності. Вхід до будинку – на східному торцевому фасаді.
Будівля – зразок господарської споруди у стилі пізнього класицизму.
Використовується лікарнею Науководослідного інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. Громашевського АМН України як лабораторний корпус.
Література:
ЦДІАУК, ф. 128, оп. 1 заг., спр. 2155; ф. 1434, оп. 1, спр. 6; Ожегов С. С. Типовое и повторное строительство в России в XVIII – ХIХ веках. – М., 1984.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1405.