Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Трапезна з келіями, 1-а пол. 19 ст.

(архіт.).

Формує північно-західну частину подвір’я, західні фасади єдиним фронтом витягнулися вздовж червоної лінії забудови вулиці. Зведено у 1832 – 33 рр. у формах класицизму, за однією з версій – за проектом арх. А. Меленського; за другою версією – авторство і нагляд за спорудженням здійснено арх. І. Богдановим. У квітні 1832 р. відбулися торги на спорудження у Китаївській пустині цегляної дзвіниці і при ній – теплої церкви і трапезної. Підряд доручено київському купцю М. Фадєєву. В архівній справі є посилання на будівництво церкви і трапезної 1833 р., а також вказівка, що 6 лютого 1833 р. братську церкву і келії разом із трапезною закінчено; столярні роботи виконано майстром Кагарлицьким. У 1845 р. з півдня до трапезної прибудовано ще один невеликий корпус келій. У серпні 1852 р. альфрейних справ майстру Г. Федорову доручено пофарбувати стіни церкви й трапезної у світло-зелений колір; у вівтарі над престолом написати Богородицю у сяйві, у церкві – Всевидюще Око, на стелі трапезної – великий хрест у сяйві й зробити ліплення. У записах 3 жовтня 1852 р. зазначено, що оформлення церкви майже закінчено, церкву розписував Г. Малявський.

Споруда одноповерхова, із цокольним ярусом у північній частині, на підвалах, цегляна, тинькована. Складається з двох поєднаних низенькою вставкою Г-подібних у плані об’ємів із поперечними крилами, завершеними з боку подвір’я напівкруглими апсидами. В північній частині містилися розташована вздовж вулиці споруда хлібні та висунутий в глибину подвір’я об’єм кухонних будівель і келій, які, ймовірно, включали домову церкву. Південна частина складається з поперечно орієнтованої трапезної зали з теплою церквою Дванадцяти апостолів та прилеглих раніше до дзвіниці келійних приміщень. У вівтарі трапезної церкви збереглося напівсферичне склепіння, в окремих підвалах – коробові склепіння на цегляних стовпах, у більшості приміщень перекриття плоскі, дерев’яні. Дах вальмовий, по дерев’яних кроквах, критий залізом.

Трапезна з церквою Дванадцяти апостолів – безстовпна, зального типу, планування інших частин анфіладне. Усі приміщення мають входи з боку подвір’я. Апсида церкви перекрита напівсферичною банею на низькому підбаннику. Вікна цокольного поверху північної частини заглиблені у приямки. На дворових фасадах південних келій збереглася давня віконна столярка, перед одним із входів південної келії – залишки різьбленого дерев’яного ґанку. Виразний класицистичний характер мають фасади з боку вулиці: прості прямокутні вікна з профільованим карнизом чергуються з вузькими вікнами хлібні, оздобленими лучковими перемичками із замковими каменями, ділянкою «сліпих» вікон з вузькими підвіконними й надвіконними тягами торця трапезної тощо. Дворові фасади простіші: гладенько тиньковані стіни членуються невеликими без облямувань прямокутними вікнами й профільованим карнизом. Великі віконні прорізи з давніми прямокутно-ґратчастими рамами акцентовано прямими сандриками й підвіконними фільонками. Споруда органічно вписується у комплекс надвірних будівель ансамблю.

Після ремонту в 1993 – 95 рр. використовується церковною громадою і чоловічим монастирем «Китаївський пустинницький скит».

Олександр Тищенко

ЦДІАУ, ф. 128, оп. 1 (заг.), спр. 1753, 2209.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 465 – 466.