Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

[1990 р.] Паспортна інформація

Фундамент церкви Богородиці у Кловському монастирі

Пам’ятка археології

XІ ст.

Розміщення:

м. Київ, вул. Шовковична, 27.

Загальний опис:

Кловський монастир знаходився на південь від історичного ядра Києва. На площі близько 1500 м2 на глибині 2 м археологами виявлені фундаментальні рови, заповнені будівельним матеріалом і землею. Самі фундаменти і стіни були розібрані в післямонгольський час. Дослідники, по суті, мали справу лише з відбитками фундаментів. Всю площу храму відкрити не вдалося через численні споруди. Найповніше відтворено план північної, центральної і західної частин, а також південної і східної, де розкопки проводились шурфами, встановлені архітектурні та конструктивні особливості храму. Розкопками відкрито систему стрічкових фундаментів великої, квадратної в плані, споруди, розмірами 33×33 м (без апсид). Котлован було викопано по всьому плану споруди. Після нівелювання дна по всій площі забивались дерев’яні кілки, щоб ущільнити лес. Кілки довжиною 40-50 см забивались порядово, на відстані 40-45 см один від одного. Фундаменти мурувались з валунів на вапняково-цем’янковому розчині. “Колодязі” між стрічками засипались землею разом з будівельними залишками. Застосовувались також дерев’яні конструкції, що повинні були зміцнювати перев’язки фундаментальних стрічок. Поздовж майбутньої стрічки фундаменту укладались колоди від двох до п’яти рядів по ширині фундаменту, які скріплювались чотириграними залізними штирями. Товщина фундаментів 1,8-1,9 м, глибина від тодішньої денної поверхні – 1,25 м. Товщина стін при наявності обрізів фундаментів до 10 см відповідала 1,6-1,7 м. Кладка, можливо, здійснювалась змішаним способом. Матеріали нечисленні. Виявлені фрагменти двошарової штукатурки з багатою кольоровою гамою, плінфа, овруцький шифер.

Історична довідка, відомості про дослідження:

У 1963 р. на території школи № 77 будівельними роботами були виявлені залишки давньоруської споруди, досліджувану потім П.П. Толочком. У 1974-75 р. тут проводились широкомасштабні розкопки під керівництвом І.І. Мовчана та В.О. Харламова.

Кловський монастир заснований в останній чверті ХІ ст. Своїм походженням і назвою зобов’язаний Стефану – ігумену Печерського монастиря. Перша згадка є в літописній статті 1906 р., де йдеться про половецький погром київських околиць. Друга – під 1108 р. у “Повісті времінних літ”, яка повідомляє про завершення будівництва храму Кловського монастиря. Часом закладки церкви міг бути 1091 р., коли Стефан, який тоді був єпископом Володимирського князівства, прибув до Києва на урочистості, пов’язані з перенесенням мощів св. Феодосія Печерського. Очевидно, він скористався цим форумом для закладки кам’яного храму. Смерть Стефана у 1094 р. і пожежа 1096 р. затримали будівництво храму, що завершилось лише у 1108 р. Згадується Кловський монастир у літописах ще тричі: під 1112 р., 1115 р. і останній раз під 1151 р. Більше ні в літописах, ні в пізніших джерелах згадок про Кловський монастир немає. В церкві Богородиці на Клові було поховано Володимирського князя Давида Ігоревича.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів № 1112 від 17.11.1987 р.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: згідно рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів № 920 від 16.07.1979 р. (додаток 1) фундаменти церкви Богородиці у Кловському монастирі віднесені до археологічного заповідника межах: Кловський монастир в межах: вул. Шовковична, Богомольця, Орлика.

Основна бібліографія, архівні дані:

Мовчан И.И., Харламов В.В. Раскопки Кловского монастіря в Киеве // АО 1974 г.- М ., 1975.

Мовчан І.І. Давньокиївська околиця.- К., 1993.- С. 99-114.