Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Житловий будинок 1888 р., в якому проживали родина Булгакових, Кошиць О. А., Листовничий В. П.

(іст.).

Андріївський узвіз, 13.

Стоїть на схилі гори Уздихальниці, на червоній лінії забудови вулиці, де зберігся ще один споруджений у 1860-х рр. одноповерховий з напівпідвалами флігель (нині в ньому кафе «Світлиця»). будинок споруджений арх. М. Гарденіним для купчихи В. Літошенко. На поч. 20 ст. садиба належала купцю З. Мировичу. Двоповерховий цегляний з напівпідвалом у плані Г-подібний другий поверх – дерев’яний, облицьований з трьох боків цеглою. Через вигин вулиці фасадна стіна, що прилягає до будинку № 11 з торцевою стіною утворює в плані гострий кут. Головний фасад вирішено у цегляному стилі. Парадний вхід влаштовано у правій наріжній частині під балконним-навісом. Зліва у напівпідвалі, містилася лавка «Бакалійно-гастрономічна торгівля № 13». 3 боку подвір’я – одноповерховий, з глибоким приямком, над яким нависають деревяна засклена веранда на стовпах і бічний місток.

Фундаментальних перебудов споруда не зазнала. Внутрішнє планування було істотно змінено внаслідок перетворення будинку на багатоквартирний. В 1989 – 91 рр. проведено наукову реставрацію споруди за проектом арх. І. Малакової. Збережено й реставровано первісні фасади, кахляні груби, паркетну підлогу, двері віконні та дверні набори відтворено планування другого поверху парадні сходи тощо.

З поч. 20 ст. будинок наймався. У ньому до 1906 р. проживав Кошиць Олександр Антонович (1875 – 1944) – композитор і хоровий диригент. На той час – викладач церковного співу Київської духовної семінарії, кандидат богослов’я.

В 1906 – 22 рр. в будинку мешкала сім’я професора Київської духовної академії Булгакова Опанаса Івановича (1859 – 1907). У ці роки йому було присвоєно ступінь доктора богослов’я (1906), звання ординарного позаштатного професора (1907). Він був членом Церковно-археологічного товариства при КДА, Історичного товариства. Нестора-літописця при університеті. Автор численних статей, брошур, книжок. Багато його праць опубліковано в «Трудах Киевской духовной академии», в «Православной Богословской энциклопедии». Його дружина – Булгакова Варвара Михайлівна (Покровська, 1869 – 1922) була активною діячкою Фребелівського товариства у Києві. Разом з ними проживали їхні семеро дітей.

Старший син – Булгаков Михайло Опанасович (1891 – 1940) – відомий у майбутньому письменник мешкав тут у 1906 – 13 рр. Закінчив 1-у гімназію, 1906 – 16 рр. навчався на медичному факультеті університету св. Володимира. У 1913 р. одружився з Т. Лаппа і поселився з нею спочатку на вул. Рейтарській 25, потім на Андріївському узвозі, 38. У 1918 – 19 рр. деякий час напередодні від’їзду на фронт знову проживав у цьому будинку. Займався лікарською практикою. Останні два десятиліття М. Булгаков жив у Москві, де й була створена основна частина його літературної спадщини – романи, оповідання, п’єси в яких він неодноразово звертався до Києва називаючи його «найкращим містом нашої батьківщини». У Києві відбувається дія повісті «Незвичайні пригоди доктора».

У романі «Біла гвардія» і п’єсі «Дні Турбіних» (за мотивами роману) описуються київські події часів громадянської війни (1918), в яких тісно переплітається доля літературних героїв і членів родини письменника Дія розгортається на вулицях міста, в будинку кол. 1-ї гімназії, в домі на Андріївському узвозі, 13, де Булгаков поселяє головних персонажів роману і п’єси та подає його опис.

До 1919 р. в будинку мешкав другий син Булгакових – Микола Опанасович (1898 – 1966) – бактеріолог, першовідкривач бактеріофага стрептокока. У роки проживання у цьому будинку закінчив 1-у гімназію (1917) і поступив на медичний факультет Київського університету. Того ж року як призовник навчався в Олексіївському інженерному училищі, у грудні повернувся до університету. Наприкінці 1918 р. – знову юнкер училища, яке було евакуйовано 1919 р. Добровольчою армією у Крим, де він був поранений. Згодом емігрував. Співробітник кафедри бактеріології Загребського університету, Пастерівського інституту, Бактеріологічного інституту Ф. де Ерреля (обидва в Парижі), учасник руху Опору в роки 2-і світової війни. Булгакови наймали квартиру № 2 на другому поверсі, яка складалася з семи кімнат.

В 1909 р. садибу придбав Листовничий Василь Павлович (1876 – 1919) – цивільний інженер, архітектор, з 1906 р. – технік будівельного відділу Київського губернського правління, з 1907 р. – цивільний інженер Київського округу шляхів сполучення, з 1909 р. – архітектор Київського навчального округу. Одночасно викладав у Київській школі десятників з дорожньої та будівельної справи, в художньому училищі, на Вищих жіночих курсах. За його проектами споруджено ряд будівель у багатьох містах України. Брав участь у будівництві павільйонів Всеросійської виставки 1913 р. у Києві. Під час 1-і світової війни – начальник 3-го укріпрайону оборонних робіт Південно-Західного фронту, проводив гідротехнічне будівництво на Дніпрі й Прип’яті. В 1915 р. за заслуги у міському будівництві йому присвоєно звання почесного громадянина Києва. У період УНР – будівничий Комісаріату у справах Київської шкільної округи, керував ремонтом Педагогічного музею, театру «Соловцов» 1919 р. – завідувач будівельно-ремонтної секції господарського відділу губвиконкому. У червні заарештований Надзвичайною комісією, згодом під час відправки до табору вбитий.

Родина В. Листовничого мешкала на першому поверсі. Його донька – Кончаківська Інна Василівна (1902 – 85) сприяла збереженню будинку. В 1982 р. на фасаді будинку встановлено бронзову меморіальну дошку з горельєфним овальним портретом М. Булгакова (ск. А. Кущ, арх. Б. Кравчук). З 1991 р. тут міститься Літературно-меморіальний музей М. Булгакова (відділ Музею історії міста Києва).

Олена Апанович, Світлана Бурмистренко, Дмитро Малаков, Світлана Ноженко, Лариса Шевченко

ДАК, ф. 16, оп. 465, спр. 16367; ф. 143, оп. 2, спр. 1339, 3408;

ЦДІАУ, ф. 707, оп. 229, спр. 7, 35, 146;

Воспоминания о Михаиле Булгакове. – М., 1988;

Кончаковский А., Малаков Д. Киев Михаила Булгакова. – К., 1993;

Малаков Д. Находки в булгаковском доме // Collegium. – 1994. – № 2 – 3;

Малакова И. Реставрация булгаковского дома // Там само;

Питоева К. Дом // Там само;

Собесский Э. И. М. А. Булгаков: к годовщине кончины большого человека // Русская мысль. – 1967. – 13 июня.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 167 – 168.