Меморіал загиблим воїнам

Валентина Марьонкіна, Леніна Олійник, Тетяна Романова, Михайло Уманський

Розмір зображення: 681:451 піксел

Меморіал загиблим воїнам у німецько-радянській війні 1941 – 45, 1941 – 43, 1946, 1959, 1990-ті рр. (іст.). Вул. Лозова, 1. У центрі села, за 15 м від сільради, біля школи.

За дорогою – дерев’яна церква.

Складається з 2 братських та 2 одиночних могил, пам’ятного знака загиблим односельцям, пам’ятника.

Джерела та література:

Меморіальне кладовище воїнів Радянської Армії, які загинули в боях за звільнення с. Курилівка в лютому 1943 року. Харківська обл., Куп’янський р-н, Курилівська сільрада, с. Курилівка / Державна інспекція по охороні пам’ятників історії і мистецтва: паспорт історичного пам’ятника ф. № 2; Жало М. Ф. – 21.05.1971. – Матеріали Обласний комунальний заклад «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини».

Довідка Курилівської сільради 1970-х років. Облікова картка військового поховання № 898 (418) від 20 червня 1991 р. Купянського райвійськкомату // Матеріали Куп’янсько-Шевченківсько-Дворічанського райвійськкомату.

Меморіальний комплекс доби Великої Вітчизняної війни. Місцева назва «Меморіал загиблим воїнам». Харківська обл., Куп’янський район, Курилівська сільрада, с. Курилівка, вул. Лозова, 1. / Обласний комунальний заклад «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини»: паспорт об’єкта культурної спадщини; Путятін В. Д. – 17.08.2009.

Адигейська правда. – 1961. – 8 трав.

Борисова Т. М., Дяченко М. Т., Уманський М. В. Історичні та пам’ятні місця Харківщини. – Х.: Прапор, 1966.

Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь: В 2 т. – М.: Воениздат, 1988. – Т. 2.

История городов и сел Украинской ССР: В 26 т. – К.: Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии АН УССР, 1976. – Харьковская область.

Книга Пам’яті України. Харківська область: У 20 т. – Х.: Обласна пошуково-видавнича наукова редакція Книги Пам’яті України, 2003. – Т. 20.

Кукса М. Війна. Куп’янщина. Пам’ять. 60-річчю Великої Перемоги присвячується. КПЛ. Куп’янщина, події, люди. – Куп’янськ; Балаклія: ВД «Балдрук», 2005.

Кукса М. Куп’янщина в потоці історії. – Х.: Харківський приватний музей міської садиби, 2009. Кукса М. Подвиги батьків – спадщина синів //

Книга Пам’яті України. Харківська область: У 20 т. – Х.: Наукова редакція Харківського обласного видання Книги Пам’яті України, 1996. – Т. 9.

Куп’янську – 350: Історико-економічний огляд / Авт.-укл. А. Григоров. – Х.: Золоті сторінки, 2005. Лебедєва В. Ворогом не скорений народ //

Книга Скорботи України. Харківська область: У 3 т. / Голов. ред. колегія: І. О. Герасимов (голова) та ін., Обласна ред. кол.: І. О. Терехов (голова) та ін. – Х.: Комунальний заклад «Обласна пошуково-видавнича наукова редакція Книги Пам’яті України», 2007. – Т. 3.

Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог-справочник. – К.: Наук. думка, 1987.

Удовик І., Кукса М. Україна, Слобожанщина, Куп’янщина. – Куп’янськ: Друкар, 1998. – Кн. 1. Харьковщина в годы Великой Отечественной войны. Июнь 1941 – 1943 гг.: Сб. документов и материалов. – Х.: Прапор, 1965.

Братська могила радянських воїнів 1941 – 43, 1946, 1959 (іст.). У центрі меморіалу.

У братській могилі (25 × 30 м) поховано 38 воїнів РСЧА зі складу підрозділів 172-ї стрілецької дивізії (6-а армія, Південно-Західний фронт); 850-го стрілецького полку 277-ї стрілецької дивізії (38-а армія, Південно-Західний фронт), 193-го артилерійського полку 375-ї стрілецької дивізії (6-а гв. армія, Воронезький фронт), які загинули при обороні й визволенні сіл Курилівка, Подоли, Оливене, Піщане від нацистських окупантів, та померлих від ран у пересувних військових шпиталях у черв.-жовт. 1941, черв.-листоп. 1942, берез.-верес. 1943 у німецько-радянській війні 1941 – 45. Відомі прізвища 32 воїнів.

1946 за ухвалою Курилівської сільради створено братське кладовище, в яке були перепоховані останки загиблих воїнів з місць первісного поховання. 1959 останки Героя Радянського Союзу І. Чучваги, первісно похованого в с. Подоли, перенесено до братської могили у с. Курилівка.

Чучвага Іван Іванович [22.05.1920, с. Новосевастопольське, Адигейська автономна область, РРФСР (тепер Красногвардійський р-н, Краснодарський край, Республіка Адигея, РФ) – 12.03.1943, ст. Куп’янськ-Сортувальний, Куп’янський р-н, Харківська обл.] – Герой Радянського Союзу (1943), гв. капітан РСЧА, льотчик. Народився в селянській родині. 1937 завершив навчання у семирічній школі. 1939 закінчив Краснодарське педагогічне училище і Краснодарський аероклуб. Рік працював учителем школи.

У листоп. 1940, будучи призваним у РСЧА, розпочав навчання в Чернігівській військовій авіаційній школі пілотів (з черв. 1941 передислокована в м. Борисоглібськ, Воронезька обл., РРФСР), яку закінчив у серп. 1941 у званні сержанта. З листоп. 1941 – на фронтах німецько-радянської війни 1941 – 45, спочатку служив пілотом літака-винищувача, потім заступником і командиром ескадрильї на Сталінградському і Південно-Західному фронтах. Брав участь в обороні Сталінграда, у повітряних боях в Ростовській, Бєлгородській (РСФСР), Луганській та Харківській областях УРСР.

І. Чучвага, командир ескадрильї 866-го винищувального авіаполку 288-ї винищувальної авіадивізії (17-а повітряна армія, Південно-Західний фронт) 12 берез. 1943 виконував у небі прикриття ст. Куп’янськ-Сортувальний в парі. У нерівному бою з групою бомбардувальників – «юнкерсів» під прикриттям 6 ворожих винищувачів – «мессершміттів» атакуюча ланка радянських винищувачів збила 2 літаки, але літак І. Чучваги опинився під перехресним вогнем. Направивши свій палаючий винищувач на ворожий бомбардувальник, герой здійснив повітряний таран, загинувши в цьому бою. Здійснив 206 бойових вильотів, у 96 повітряних боях особисто знищив 20 і в групі 16 літаків противника. Указом Президії ВР СРСР від 24 серп. 1943 за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з нацистськими окупантами і проявлену при цьому мужність та героїзм гв. капітану І. Чучвазі присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно. Нагороджений двома орденами Леніна (1942, 1943).

Його ім’я носить вулиця в м. Куп’янську, школа на батьківщині героя, там же встановлений бюст. Відкриття пам’ятника на братській могилі відбулося 9 трав. 1950 з нагоди 5-ї річниці дня Перемоги над нацистською Німеччиною. Поруч із братською могилою на масивному двоступеневому цегляному постаменті (1,25 × 2,1 × 2,23 м) встановлено типову залізобетонну скульптуру «Скорботна мати з квітами» (вис. 2,5 м), відлиту на ХСФ. На стелі, яка є частиною скульптурної групи, закріплено білу мармурову меморіальну дошку з епітафією. На чоловому боці постаменту було прикріплено чавунну меморіальну дошку з присвятним написом та іменами похованих воїнів (тепер відсутня). Після планового ремонту у 2000-х рр. постамент обличковано сучасною цеглою типу «Фагот», до скульптурної групи включено оновлену меморіальну дошку з епітафією. Перед постаментом влаштовано традиційний Вічний вогонь.

1982 на братській могилі, між пам’ятником і Вічним вогнем, встановлено типову скісну стелу з мармурової крихти, на чоловому боці якої вмонтовані три овальні керамічні фотопортрети 3 похованих воїнів (льотчиків), нижче – мармурова дошка з присвятним написом і зображенням радянських атрибутів.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України: Харківська область. . – К.: 2018 р., с. 82 – 83.

Братська могила радянських воїнів, 1943, 1990-ті рр. (іст.). З південного боку меморіалу, з тильного боку пам’ятника.

Поховані 2 воїни РСЧА: Караулов Григорій Іванович (1912 – 43, Куп’янський р-н, Харківська обл.) – командир авіаполку, майор РСЧА, льотчик та Марцинкевич Борис Іванович (1914 – 03.1943, Куп’янський р-н, Харківська обл.) – комісар авіаполку РСЧА, льотчик. Брали участь у боях за Куп’янський р-н під час німецько-радянської війни 1941 – 45. Обидва загинули при виконанні службових обов’язків. У 1990-х рр. на могилі встановлено типову скісну стелу з мармурової крихти, на якій прикріплено 2 овальні керамічні фотопортрети і нижче вмонтовані меморіальні дошки з присвятними написами.

Могила Бєлова А. Ф., 1943, 1990-ті рр.(іст.). З південного боку меморіалу, з тильного боку від пам’ятника. Бєлов Анатолій Федорович (1922 – 23.06.1943, Куп’янський р-н, Харківська

обл.) – старший лейтенант РСЧА, командир авіаескадрильї 299-го штурмового авіаційного полку 290-ї штурмової авіаційної дивізії (3-й змішаний корпус, 17-а повітряна армія, Південно-західний фронт). Брав участь у боях за Куп’янський р-н під час німецько-радянської війни 1941 – 45. Загинув при виконанні військового обов’язку. На його честь названа одна з вулиць у с. Курилівка.

У 1990-х рр. на могилі встановлено типову скісну стелу з мармурової крихти з прикріпленими овальним керамічним фотопортретом (фото відсутнє) і меморіальною дошкою з присвятним написом.

Могила Огурцова Г. І., 1943, 1990-ті рр. (іст.). З південного боку меморіалу, з тильного боку пам’ятника. Огурцов Григорій Іванович (1919 – 12.06.1943, Куп’янський р-н, Харківська обл.) – лейтенант РСЧА. Брав участь у боях за Куп’янський р-н під час німецько-радянської війни 1941 – 45. Нагороджений орденами. Трагічно загинув при виконанні службових обов’язків. У 1990-х рр. на могилі встановлено типову скісну стелу з мармурової крихти з прикріпленими овальним керамічним фотопортретом і 2 меморіальними дошками з інформативним та присвятним написами.

1982 зі східного боку меморіалу встановлено пам’ятний знак полеглим односельцям, які загинули на фронтах німецько-радянської війни 1941 – 45, у вигляді горизонтальної, тинькованої вапном, цегляної стели (3,0 × 8,0 × 0,25 м) на цоколі (0,68 × 0,66 × 8,0 м). Її центрично-дзеркальну загальну композицію складають 5 різновисоких частин, які міцно примикають одна до одної. На осі симетрії, на верхній грані стели, встановлений пофарбований червоним невеликий типовий металевий обеліскпірамідка із п’ятикутною зіркою. Під обеліском була розміщена епітафія «Вечная память павшим односельчанам» (тепер відсутня), під якою розташовувалося 8 меморіальних дощок. Тепер широку найвищу центральну частину стели займають 4 силумінові меморіальні дошки, на кожній – у верхній частині зображено червону зірку, під рядками прізвищ награвійовані по 2 гілочки лавра. Обабіч центральної частини з дошками на 4 нижчих (по 2 з кожного боку) частинах влаштовані 4 рельєфні червоні зірки. За надгробками одиночних могил утворена естрада зі сходинками (1,25 × 6,0 × 3,6 м), яка з тильного боку має металеві поручні. На території меморіалу алею і прямокутний майданчик викладено бетонними плитами, периметр пам’ятки визначає огорожа, відокремлення від дороги здійснюється модульними чавунними декоративними гратами (вис. 0,35 м).

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України: Харківська область. . – К.: 2018 р., с. 82 – 84.